Від завтра закарпатцям – ніякої рибки з річок!

Останнім часом чисельність струмкової форелі у водоймах нашого краю скоротилася в рази у зв’язку з забрудненням середовища існування, господарською діяльністю в руслах малих річок та браконьєрством. 

Для попередження та запобігання негативного впливу на середовище існування, шляхи міграції, нерестилища, місця нагулу та власне нересту струмкової форелі, забезпечення їх збереження і недоторканості, Управління державного агентства рибного господарства у  Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль) у взаємодії з Закарпатською обласною державною адміністрацією, органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами, установами і організаціями екологічного та природоохоронного спрямування проводить відповідні заходи з питань охорони нересту та збереження середовища існування струмкової форелі.

Проведення заходів, спрямованих на збереження та охорону водних біоресурсів передбачено розпорядженням Голови Закарпатської обласної державної адміністрації 08.09.2017 №460. Даним розпорядженням вересень – грудень 2017 року оголошено місяцями охорони нересту струмкової форелі, рекомендовано компетентним державним органам вжити всіх передбачених законом заходів для посилення охорони водних біоресурсів, скоординовано зусилля у боротьбі з незаконним рибальством та браконьєрством.

Наказом Управління державного агентства рибного господарства у  Закарпатській області від 08.09.2017 №76 з 10 вересня 2017 року по 10 січня 2018 року встановлено заборону на лов (добування) риби та інших водних біоресурсів.

На заборонений період дозволено здійснення любительського рибальства однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега на наступних ділянках рибогосподарських водних об’єктах Закарпатської області:

- на р. Тиса: від прикордонного знаку № 361 в місті Чоп Ужгородського району вверх по течії до автотранспортного мосту в с.Ділове;  

- на р. Теребля: від місця впадіння в річку Тиса вверх по течії до пішохідного мосту в с.Мерешор;

- на р. Тересва: від місця впадіння в річку Тиса вверх по течії до автотранспортного мосту в с.Нересниця;

- на р. Ріка: від місця впадіння в річку Тиса вверх по течії до автотранспортного мосту  на початку с.Нижній Бистрий;

- на р. Боржава: від верхнього б’єфу шлюзу в с.Боржава вверх по течії до автомобільного мосту в с.Довге;

- на р. Латориця: від державного кордону Україна – Словацька Республіка вверх по течії до автотранспортного мосту в м.Свалява;

- на р. Уж: від державного кордону Україна – Словацька Республіка вверх по течії до автотранспортного мосту по вулиці Баб’яка в м.Ужгород; від підвісного мосту в с. Кам’яниця вверх по течії до автотранспортного мосту в с.Забрідь;

- на замкнених водних об’єктах (ставках, озерах), водосховищах та староріччях (старицях).

У період нересту, а це зазвичай жовтень-листопад, струмкова форель особливо вразлива до дії зовнішніх факторів, тому потребує захисту і створення належних умов для ефективного розмноження і відтворення популяції виду.

Управління державного агентства рибного господарства у  Закарпатській області закликає громадськість та всіх небайдужих долучитися до охорони нересту струмкової форелі, як невід’ємної частини природи нашого краю та попереджає про встановлену законодавством відповідальність за порушення встановлених обмежень.

Правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, на визначених ділянках водойм, лише дозволеними знаряддями лову - 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову - до 3 кг/день на людину; рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям категорично заборонена. 

В період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів). Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ. 

За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. В кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено штрафи  в грн: судак – 510, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн., краснопірка – 68 грн., підуст – 34 грн.

Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти про це Управління державного агентства рибного господарства у  Закарпатській області (Закарпатський рибоохоронний патруль). 

Адже від того як мине нерестова кампанія залежить кількість риби у наших водоймах!

Джерело: zakarpattya.net.ua