Три закарпатські театри взяли участь у фестивалі "Коломийські представлення"
Цього року в ньому взяло участь відразу три закарпатські театри. Закарпатський муздрамтеатр показав "Білого нігера" за романем Карела Чапека "Гордубал (постановка Василя Шершуна".
Відомий театрознавець Алла Підлужна оцінила гру "шерегіївців" так: "У виставі «Білий нігер» Закарпатського муздрамтеатру ім. братів Шерегіїв події роману К. Чапека набули українського забарвлення. Тема заробітчанства, неможливості прогодуватися на рідній землі, руйнування через від’їзд на заробітки родин. Усе те колишнє набуло в сучасній Україні загрозливих масштабів. У виставі створено хиткий, тремтливий образ непевності світу. Дерев’яні драбини, такий необхідний елемент домашнього господарювання, підвішені по сцені. Ця рухлива багатофігурна декорація свідчить про напружений психологічний стан, коли родинні устої зруйновано, ніщо не стоїть міцно на землі, немає тієї необхідної основи, на якій тримається світ родини, а значить і країни. Герой вистави, заробітчанин Юрко Гордубал повертається з-за океану, заробивши грошей, але залишивши там здоров’я і сили, й пересвідчується, що у рідній оселі на нього вже не чекають. У досконалому виконанні Олександра Мавріца прослідковується осягнення людиною руйнування своїх мрій, надій на щастя, розуміння марності зусиль, тяжкої праці. Актор тонко нюансує стани свого героя, дає палітру переживань, сягаючи висот трагедійного у змалюванні життєвого підсумку".
Про виступ мукачівців Алла Підлужна зазначає: "З п’єси «Собаки» К. Сергієнка у Мукачівському драматичному театрі зробили рок-драму. Усе, що притаманне людям, зіграли… собаки. Мюзикл із сучасними ритмами й відповідним пластичним рядом підсилив емоційну складову про тварин, які по-справжньому страждають і мріють бути потрібними, мати свою людину".
Київський критик також відзначила і роботу Закарпатського академічного театру ляльок "Бавка": "Закарпатський театр ляльок «Бавка» у класичну казку «По щучому велінню» М. Кропивницького спробував внести моменти осучаснення, додавши відомих українських пісень й загалом побудувавши дійство переважно на музично-пластичній основі», - коментує Алла Підлужна.




До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- Історія одного пам’ятника: «Весна» Михайла Михайлюка (ФОТО)
- Які зміни відбудуться в медичній сфері Ужгорода після реформи та кластеризації
До цієї новини немає коментарів