Як карпатський буйвіл став туристичною «родзинкою» Закарпаття

Одним з подібних мешканців можна назвати карпатського буйвола. Колись ці тварини були частиною безлічі домогосподарств в Закарпатті, але в наші дні по всій країні їх залишилося всього кілька сотень.
Ентузіасти з закарпатських селищ вирішили відродити традицію розведення буйволів і навіть надали цій справі туристичний потенціал. Так, в селі Олешник Виноградівського району знаходиться одна з небагатьох еко-ферм, в якій проживає більше 40 рогатих тварин.

Крім того, на території ферми живе найстаріший племінної бик в Україні, якому вже 24 роки.
На фермі пояснюють, що на сьогодні утримувати рогатих «велетнів» в домашніх умовах - складне завдання, так як буйвол досить масивне і вимагає безлічі витрат тварина. Середня вага буйволів становить 1,3 тонни, буйволиць - 800-900 кг. Але саме з їх молока на фермі проводиться кілька видів сирів, сметана і сир.

Основна мета - не заробіток, а збереження виду і популяризація одного з найсильніших і красивих тварин в регіоні, стверджують власники ферми.
Джерело: Контракти









До теми
- Гвардійці 26 Закарпатського полку відпрацьовують ураження повітряних цілей роботизованим комплексом
- Проєкт «Успішні жінки Закарпаття – 2026»: медійники краю презентували нове видання про лідерок регіону
- Новий навчальний рік стартував: Центр «Інтелект» відкриває набір на Групу продовженого дня в Ужгороді
- Близько 4 тисяч першокурсників стали студентами УжНУ
- У наступні 2 тижні на Закарпатті прогнозують подальше зниження рівнів води у річках
- На Закарпатті запускають цикл безкоштовних психологічних майстер-класів
- Від кулеметника до бойового медика: історія закарпатця «Зуба», який рятує побратимів
- На Закарпатті дефіцит донорської крові: яких груп потребують найбільше
- Що зміниться для українців від 1 вересня: тарифи, виплати, нова банкнота та правила в школах
- Став своїм: лелека оселився на території підрозділу закарпатських прикордонників
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
щось мене вивертає коли чую буйвІл Вобщемто в нас усе казал буголи