Масарикова школа, або модерно-архітектурний Ужгород


У травні 1930 року розпочалося будівництво школи і до кінця року каркас будівлі під дахом вже був завершений. Кошторис Масарикової ювілейної школи склав 2 850 000 млн корун. Автором проекту став празький архітектор Петр Кропачек, який на той час реалізував кілька проектів шкільних споруд в сусідній Словаччині. Будівництво здійснила відома архітектурна фірма Артура Розгона (Artur Rozhon) з Моравської Острави.

У будівлі було розміщено 12 учбових приміщень для 13 класів, серед них 2 приміщення — для початкових класів. Населення Ужгорода і надалі стрімко зростало. На момент завершення будівництва 28 жовтня 1931 року Масарикова школа не вирішувала потреб міста в кількості класних приміщень, а ще 14 класів було розпорошено по місту.

З приходом радянської влади було демонтовано імпозантний пілон з флаґштоком біля входу будівлі, в цей же період на чільному фасаді з'явилось сграффіто в стилі соцреалізму.
Біографія архітектора:
Петр Кропачек (1889–1931) навчався в найстарішому технічному виші Європи — Чеському технічному університеті в Празі. Перед Першою Світовою війною архітектор створював у Празі динамічні кубістичні проекти. У 1920-х роках Кропачек прийшов до більш стриманих реалізацій у стилі пуризму, які можна побачити в празьких районах Нове місто, Жижків і Голешовіце. Петр Кропачек реалізував себе також як сценограф і драматург. Він написав п’єсу «Споруда» і комедію «Містифікація». У 1930 році архітектор розпочав будівництво літньої резиденції другого президента Чехословацької республіки Едварда Бенеша в Сезімове Усті. Проте до завершення проекту не дожив, покінчивши життя самогубством.
Джерело: Uzhhorod Modernism
Читайте також: "Ужгородський модернізм" – спеціальний освітній проект про "період, яким не можна не захоплюватися"
До теми
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві

До цієї новини немає коментарів