Масарикова школа, або модерно-архітектурний Ужгород


У травні 1930 року розпочалося будівництво школи і до кінця року каркас будівлі під дахом вже був завершений. Кошторис Масарикової ювілейної школи склав 2 850 000 млн корун. Автором проекту став празький архітектор Петр Кропачек, який на той час реалізував кілька проектів шкільних споруд в сусідній Словаччині. Будівництво здійснила відома архітектурна фірма Артура Розгона (Artur Rozhon) з Моравської Острави.

У будівлі було розміщено 12 учбових приміщень для 13 класів, серед них 2 приміщення — для початкових класів. Населення Ужгорода і надалі стрімко зростало. На момент завершення будівництва 28 жовтня 1931 року Масарикова школа не вирішувала потреб міста в кількості класних приміщень, а ще 14 класів було розпорошено по місту.

З приходом радянської влади було демонтовано імпозантний пілон з флаґштоком біля входу будівлі, в цей же період на чільному фасаді з'явилось сграффіто в стилі соцреалізму.
Біографія архітектора:
Петр Кропачек (1889–1931) навчався в найстарішому технічному виші Європи — Чеському технічному університеті в Празі. Перед Першою Світовою війною архітектор створював у Празі динамічні кубістичні проекти. У 1920-х роках Кропачек прийшов до більш стриманих реалізацій у стилі пуризму, які можна побачити в празьких районах Нове місто, Жижків і Голешовіце. Петр Кропачек реалізував себе також як сценограф і драматург. Він написав п’єсу «Споруда» і комедію «Містифікація». У 1930 році архітектор розпочав будівництво літньої резиденції другого президента Чехословацької республіки Едварда Бенеша в Сезімове Усті. Проте до завершення проекту не дожив, покінчивши життя самогубством.
Джерело: Uzhhorod Modernism
Читайте також: "Ужгородський модернізм" – спеціальний освітній проект про "період, яким не можна не захоплюватися"
До теми
- Близько 4 тисяч першокурсників стали студентами УжНУ
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- На Закарпатті дефіцит донорської крові: яких груп потребують найбільше
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- В Ужгороді відбудеться зустріч родин дітей із цукровим діабетом 1 типу
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- Як жити з діабетом упевнено: в Ужгороді стартує Школа діабету для дітей і дорослих
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- До Дня Незалежності в Ужгороді говоритимуть про культуру пам’яті
- Станція переливання крові на Закарпатті потребує донорів усіх груп
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як закарпатець Шандор Шрайнер відреставрував орган 1800-го року
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
До цієї новини немає коментарів