«Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу

Цьогорічне 1 вересня в Ужгородському ліцеї імені Тараса Григоровича Шевченка стало не лише початком нового навчального року, а й особливим нагадуванням про силу українського слова, пам’яті та знань.
Для ліцею, який носить ім’я Тараса Шевченка, слово завжди має особливу вагу. Свого часу слово Кобзаря стало голосом народу, якому забороняли бути собою. Сьогодні українське слово знову потребує нашого захисту, адже війна триває не лише за території, а й за нашу культуру, пам’ять та право залишатися собою.
Саме тому цьогорічна урочиста лінійка отримала особливий символічний акцент. На тлі новин про ворожі атаки на українські друкарні та книжкові склади, внаслідок яких було знищено мільйони українських книжок, ліцейська спільнота вирішила відповісти не словами жалю, а конкретною дією. До Дня знань у ліцеї ініціювали благодійну акцію «З книжкою замість квітів». Замість традиційних букетів ліцеїсти могли подарувати школі українські книжки. Кожне таке видання стало водночас подарунком ліцею і підтримкою української книжкової справи. Адже за кожною книжкою стоять автор, видавець, редактор, перекладач, друкар. А після того як книжка потрапляє до ліцею, вона продовжує свій шлях уже до нового читача. Цей жест набув особливого значення у рік, коли українські книжки буквально стають мішенню війни. На спалені книжки ми відповідаємо новими книжками. На спробу знищити нашу культуру – ще більшою любов’ю до неї. На бажання змусити українське слово замовкнути – голосами дітей, які говоритимуть, читатимуть, думатимуть і навчатимуться українською. Бо книжку можна спалити. Папір можна знищити вогнем. Але неможливо спалити знання, які вже оселилися в людській пам’яті, любов до рідного слова й бажання передавати їх далі. Саме тому кожна принесена до ліцею книжка стала маленьким, але дуже промовистим знаком незламності. Від випуску – до випуску. Від читача – до читача. Від покоління – до покоління. Нехай книжки, подаровані цього 1 вересня, знайдуть своїх читачів. А разом із ними передаються те, що не здатна знищити жодна ракета: наша пам’ять, культура, мова і наша жага до знань. Фото та інформація – Ужгородський ліцей імені Тараса Шевченка









До теми
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
До цієї новини немає коментарів