Як Карпатський біосферний заповідник свій піввіковий ювілей святкував...

    В заходах взяли участь керівники Закарпатської області, велика група природоохоронців, науковців та представників громадськості. Їх організаторами виступили адміністрація Карпатського біосферного заповідника, Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, Громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації та Закарпатське товариство охорони природи.

      В атріумі Закарпатської ОДА, в супроводі виступів народної артистки України Марії Зубанич та заслуженої артистки України Оксани Ільницької, відкрито фотовиставку «Карпатський заповідник – 50 років на сторожі природи Карпат».

На із півсотні фотографіях та інших ілюстративних матеріалів, представлено флору та фауну, унікальні природні й культурні цінності Карпатського біосферного заповідника, презентовано історію створення та основні напрямки його діяльності.

     А на брифінгу для преси, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор та голова Українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор Василь Шевчук, детально зупинились на аналізі екологічної ситуації в Україні та на Закарпатті й ролі Карпатського біосферного заповідника та інших природоохоронних територій у їх роз’язанні, привернуто увагу до виконання вимог Карпатської конвенції тощо.

      Відкриваючи, за дорученням голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, круглий стіл на тему: «Роль Карпатського біосферного заповідника та інших природоохоронних територій в збереженні природних й культурних цінностей та реалізації стратегії сталого розвитку на Закарпатті», заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Мікулін наголосив, що Карпатський біосферний заповідник є флагманом охорони природи. Він найкращий природно-заповідний об’єкт на Закарпатті, займає площу біля 60 тисяч гектарів.

        Проводить значні обсяги робіт, особливо науково-дослідних, які є основним напрямком діяльності біосферного заповідника та інших національних природних парків.

Про визнання наукової роботи в біосферному заповіднику засвідчує, зокрема, й проведення сьогоднішнього засідання круглого столу.

Віктор Петрович, висловив колективу заповідника та багаторічному його керівнику, доктору біологічних наук професору Федору Гамору, вдячність за вміння організувати роботу на високому рівні.

        Керівник Закарпаття, поставив завдання активніше взятись за розширення території біосферного заповідника за рахунок цінних територій та завершити оформлення матеріалів землеустрою, привернув увагу й до інших проблем юридичного та адміністративного характеру, які є в заповіднику.

       З вітаннями та добрими побажаннями до природоохоронців, звернулись також, заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Грицик, голова Українського товариства охорони природи Василь Шевчук та голова громадської ради при Закарпатській ОДА Михайло Греньо.

       На круглому столі з доповідями, виступили: Федір Гамор («Історія створення та деякі підсумки роботи Карпатського біосферного заповідника»), Юрій Шпонтак, заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА («Стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду») та Степан Поп, доктор фізико-математичних наук, завідуючий кафедрою фізичної географії та раціонального природокористування Ужгородського національного університету («Природні ресурси Закарпаття та особливості їх використання в природоохоронних та рекреаційних зонах і на прилеглих до них територіях»).

      В обговореннях та дискусіях порушено широке коло питань щодо ролі Карпатського біосферного заповідника та інших природоохоронних установ Закарпаття у збереженні його природних та культурних цінностей, внесено багато конструктивних зауважень та пропозицій.

        Так, Олександр Кагало, кандидат біологічних наук, завідувач відділом охорони природних екосистем інституту текології Карпат НАН України, Василь Чумак, кандидат біологічних наук, доцент кафедри ентомології та біологічного різноманіття Ужгородського національного університету, Василь Манівчук, начальник Закарпатського гідрометеоцентру відзначали особливу роль Карпатського біосферного заповідника та інших природоохоронних територій в збереженні рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин й їх оселещ, формуванні Карпатської екологічної мережі, проведенні міжнародних наукових екологічних досліджень та організації моніторингу стану навколишнього природного середовища.

       Директори національних пририродних парків «Синевир» та Ужанського Микола Дербак й Віктор Биркович, член-кориспондент Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного бізнесу Ужгородського торгово-економічного інституту Михайло Лендєл, привернули увагу до досвіду роботи та перспектив рекреаційного благоустрою територій, розвитку сільського туризму та недосконалості законодавства із питань забезпечення місцевого населення природними ресурсами у зоні розташування природоохоронних територій.

        На зібранні широко обговорено й питання співпраці Карпатського біосферного заповідника та інших природоохоронних територій з громадськістю, організації еколого-освітньої роботи, популяризації їх діяльності в засобах масової інформації (Олександр Геревич, директор Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, голова Закарпатського обласного товариства охорони природи; Олег Лукша, заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА; Василь Нитка, власний кореспондент газети «Голос України» в Закарпатській області; Василь Браславець, директор Всеукраїнського державного видавництва «Карпати»).

      За підсумками засідання круглого столу прийнято розгорнуті рекомендації.

      За моєю пропозицією, відповідно до чинного законодавства, зокрема, рекомендовано, адміністраціям Карпатського біосферного заповідника та національних природних парків, підготовити та направити бюджетні запити, а Закарпатській облдержадміністрації, відповідне звернення до Міністерства екології та природних ресурсів України, щодо виділення необхідних коштів із Державного бюджету, на сплату місцевим радам земельного податку, в межах яких розташовані землі біосферного заповідника та національних природних парків.

Ми нагадали, що до прикладу, адміністрації національних природних парків «Верховинський» та Деснянсько- Старогутського, уже отримують на ці цілі кошти із Державного бюджету.

      Так, національний природний парк «Верховинський» площею близько 12 тисяч гектарів, уже спрямовує до бюджетів сільських рад, щорічно понад три з половиною мільйони гривень, тобто близько 300 гривень за кожний гектар природоохоронної території. Це якраз і є одним із тих компенсаційних механізмів, які держава має сплачувати місцевим громадам, за вилучення із господарського використання, особливо цінних природних територій.

Федір Гамор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор

 

09 червня 2018р.