Пам'ятник праці лісорубів встановлений на Ужгородщині

Місцеві старожили розповідають, що пам'ятник був встановлений на початку села після Другої світової війни. Оскільки лісоруб заважав водіям автобусу, який розвозив місцевих жителів, його взагалі викинули в ліс. Але потім працівники державної лісової охорони Ужгородського держлісгоспу під час заготівельних робіт його відкопали і встановили навпроти лісництва.

Микола Ганздюк, який раніше працював помічником лісничого, а тепер вже на пенсії розповідає, що раніше лісівнича праця вважалася престижною... люди заготовляли ліс, йшли працювати вальниками, сплавляли ліс. Ліси давали роботу великій кількості відданих своїй справі людей. Ніхто не критикував і не скаржився, всі розуміли важливість праці: вирішувалася доля краян і заготовляли раніше набагато більше.

"Норми були високі, все доводилося робити самим: на розпилюванні, на завантаженні, при трелюванні. В Анталовцях була електростанція, а по річці Віола сплавляли ліс. Адже правобережжя околиць села Анталовці від підніжжя Маковиці на територію Худльова переходить ліс Балажова. Далі простягається ліс Циркуний (Церковний). Ще далі униз: Лінія, Край, Лапош, Демкув. Лівобережне Худльово оточують ліси: Кичера, Ясенники, Щовби, Верхні Мочарки, Біласув (з північного сходу та сходу), Востра, Попукачки, Дубова (з півдня)".
"В Анталовці часто приїздив навіть 4-й Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та інженер-технолог Львівського лісотехнічного інституту Іван Іванович Герц, який до кінця життя любив та шанував свій край. Тепер спливають спогади про давне минуле і забувається вчорашнє. Тепер лісівникам стало важче працювати. Зараз залишилися ветерани нашої праці як і раніше називають себе не лісівниками, а лісорубами. А пам'ятник лісорубу - це нагадування про силу, міць, молодість та вічну працю лісорубів, які працювали і працюватимуть доки буде в Карпатах ліс", - підсумував Микола Васильович.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку
- На захисті українського неба: як мобільні вогневі групи НГУ протидіють ворожим дронам
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- Побачити, пройти і відчути: у Карпатах лісівники з усієї України випробували веломаршрут «Усть-Чорна – Ясіня»
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином

До цієї новини немає коментарів