Тож перший тиждень археологічних розкопок завершився незабутніми враженнями від фантастичної мандрівки Європою, переповненою картою пам’яті на телефоні й бажанням неодмінно повернутися сюди знову. Але наші пригоди тільки почалися – попереду майже місяць археологічних пошуків і свіжих вражень від інших європейських міст.
Студенти-історики УжНУ проводять археологічні розкопки у городищі слов’ян ІХ століття в Словаччині

Незабутньою виявилася екскурсія до місцевого археологічного музею, гідом якої був сам керівник експедиції. Він ознайомив молодь з найкращими експонатами. Сподіваємося, що й наші знахідки опиняться на полицях цього закладу.
Робота роботою, але й відпочинок ніхто не скасовував – тож у вільні від розкопок дні студенти подорожують Європою. Враження від практики вирішили доповнити насиченими вихідними у двох європейських столицях – Відні та Братиславі, а також у таких великих словацьких містах, як Кошиці та Нітра.
Спільне фото в центрі міста Кошице
Гідним початком мандрівки стали відвідини Кошиць, що на сході Словаччини. Не дарма місто іменують скромною столицею старої Європи – вразило чистими акуратними вуличками й бульварами, вишуканими вузькими фасадами будинків та різноманіттям фонтанів. Неспішно гуляючи Головною вулицею, встигли розглянути кілька визначних пам’яток. Справжня окраса міста і те, що чарує око, – Кафедральний римо-католицький собор святої Єлизавети. З оглядової вежі культової споруди відкривається приголомшливий краєвид на Кошиці. Неподалік від собору – каплиця святого Михайла – покровителя міста. Ще бачили прекрасну будівлю Оперного театру, який чимось нагадує Віденську оперу. І, звичайно, не оминули увагою Співаючий фонтан із дзвіночками, що грає бризками біля входу в міський театр.
Певно, найбільше студенти мріяли побачити «музичну столицю» Європи – Відень. І місто справді зустріло нашу молодь оркестрами просто неба, моцартами з накрохмаленими перуками та королівськими екіпажами. Майже весь день мандрівники гуляли вулицями одного з мегаполісів Європи, а дивитися й справді було на що. Майже на кожному кроці – фантастичні архітектурні ансамблі найрозкішніших резиденцій королів колишніх імперій, музеї та галереї, пам’ятники й постаменти – і все в органічному поєднанні з декоративними деревами, кущами та квітами, модерними скульптурами.
Бронзова скульптура на честь імператора Франца Йосифа І
Студентам пощастило бачити, певно, найкрасивішу будівлю епохи бароко у Відні – Католицький собор святого Карла зі смарагдовими куполами й невеликим озерцем з кам’яними стінками та пальмами обабіч. Величезний захват викликала архітектура палацу Гофбург, який тривалий час слугував домівкою для найвпливовіших людей Австрійської імперії, а нині є офіційною резиденцією президента Австрії. Відвідали й один із символів Відня – Штефанплатц і Собор святого Штефана – покровителя міста. Важко перерахувати все, що милувало око у Відні, ще важче описати відчуття від побаченого. Серце й душу кожного ужгородського студента ще довго грітиме незабутня віденська атмосфера.
Переповнені емоціями, археологи ще встигли погуляти вуличками столиці Словаччини Братислави й відвідати місцевий замок – невід’ємну частину міської панорами. Зведений на кручі над лівим берегом Дунаю, він є не тільки пам’яткою архітектури, а й чудовим місцем відпочинку для містян та численних гостей з різних куточків світу. Чудовим завершенням дня стала прогулянка Старою площею.
Втомлені, але задоволені в останній день тижня вирішили досліджували визначні пам’ятки ще одного знаменитого словацького міста – Нітри. Це колиска християнства Словаччини, адже тут був побудований перший християнський храм. Місто має славну багатовікову історію, яка пов’язана з Нітранським замком. Особливо цікавим є Кафедральний собор XIV століття, який об’єднує кілька будівель, зокрема включає й славнозвісну церкву св. Еммерама, та вважається одним із найкрасивіших у Словаччині. На території базиліки святого Еммерама покояться мощі святого Кирила – слов’янського просвітителя та проповідника християнства.














До теми
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
- Ужгород пережив найспекотніше 6 серпня за всю історію спостережень
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- В Ужгороді 3 серпня зафіксували новий температурний рекорд
- 84 дівчинки, 121 хлопчик, серед яких сім двієнь, народилися в Ужгороді у липні
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа


До цієї новини немає коментарів