На зустрічі в Ужгородській міськраді обговорили вразливість ромських жінок до дискримінації

У ході «круглого столу» обговорили реалізацію Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (у рамках Проекту структури ООН Жінки «CEDAW в дії»).
Таку зустріч уперше провели саме в Ужгороді, бо в краї проживає найбільша кількість ромського населення. Подібні планують і в інших містах Закарпаття. Як зазначила Зола Кондур, одна з керівників ромського жіночого фонду «Чіріклі», яка понад 20 років є «голосом» ромських жінок в Україні та за кордоном, на Закарпатті є 124 компактних поселень ромів, тому актуальність підтримання рівних прав та можливостей таких жінок у громаді дуже суттєва.

Як зазначалося, однією з проблем ромських жінок в Україні є неграмотність та відсутність документів, те, що вони не завжди мають доступ до соціальних і медичних послуг, а також працевлаштування. Зокрема, про те, що чимало ромів не мають документів, говорила керівник Ужгородського МВ УДМС України Магдалина Бобяк.
Очільниця центру ґендерної освіти УжНУ Маріанна Колодій навела приклад насильства у сім’ї молодої ромки з Ужгорода, яка залишилася посеред вулиці з двома малими дітьми. У тій ситуації гостро постала проблема відсутності притулків для жертв ґендерно обумовленого насильства. Порушували і питання раннього материнство дівчат ромської національності, їхню неосвіченість. Ці теми обговорюють і в Школі відповідального батьківства, яка діє при Центрі ґендерної освіти УжНУ, зазначила Маріанна Колодій.

Експертка з ґендерних питань, яка працює в структурі ООН, Лариса Кобелянська зазначила, що інтегрувати ромів у суспільство потрібно з раннього віку, тому корисно направляти ромських дітей у різні навчальні заклади, а не тільки в окремі «ромські» школи. Також додала: «Має бути з боку держави інструмент контролю і примусу щодо батьків стосовно освіти їхніх дітей».
Наталія Мухомедьянова, заступник начальника управління освіти Ужгородської міськради, повідомила, що з початку навчального року працівники управління ведуть облік дітей, які повинні ходити в школу, зокрема ромської національності, і відповідно реагують для для вирішення таких проблем.

До обговорення долучився і депутат Ужгородської міськради Юрій Мандич, а голова благодійного фонду «Благо» Елеонора Кулчар зазначила, що їхня організація моніторить щороку близько півсотні сімей, з батьками ведеться робота щодо ґендерного питання.
Джерело: Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради






До теми
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
До цієї новини немає коментарів