На зустрічі в Ужгородській міськраді обговорили вразливість ромських жінок до дискримінації

У ході «круглого столу» обговорили реалізацію Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (у рамках Проекту структури ООН Жінки «CEDAW в дії»).
Таку зустріч уперше провели саме в Ужгороді, бо в краї проживає найбільша кількість ромського населення. Подібні планують і в інших містах Закарпаття. Як зазначила Зола Кондур, одна з керівників ромського жіночого фонду «Чіріклі», яка понад 20 років є «голосом» ромських жінок в Україні та за кордоном, на Закарпатті є 124 компактних поселень ромів, тому актуальність підтримання рівних прав та можливостей таких жінок у громаді дуже суттєва.

Як зазначалося, однією з проблем ромських жінок в Україні є неграмотність та відсутність документів, те, що вони не завжди мають доступ до соціальних і медичних послуг, а також працевлаштування. Зокрема, про те, що чимало ромів не мають документів, говорила керівник Ужгородського МВ УДМС України Магдалина Бобяк.
Очільниця центру ґендерної освіти УжНУ Маріанна Колодій навела приклад насильства у сім’ї молодої ромки з Ужгорода, яка залишилася посеред вулиці з двома малими дітьми. У тій ситуації гостро постала проблема відсутності притулків для жертв ґендерно обумовленого насильства. Порушували і питання раннього материнство дівчат ромської національності, їхню неосвіченість. Ці теми обговорюють і в Школі відповідального батьківства, яка діє при Центрі ґендерної освіти УжНУ, зазначила Маріанна Колодій.

Експертка з ґендерних питань, яка працює в структурі ООН, Лариса Кобелянська зазначила, що інтегрувати ромів у суспільство потрібно з раннього віку, тому корисно направляти ромських дітей у різні навчальні заклади, а не тільки в окремі «ромські» школи. Також додала: «Має бути з боку держави інструмент контролю і примусу щодо батьків стосовно освіти їхніх дітей».
Наталія Мухомедьянова, заступник начальника управління освіти Ужгородської міськради, повідомила, що з початку навчального року працівники управління ведуть облік дітей, які повинні ходити в школу, зокрема ромської національності, і відповідно реагують для для вирішення таких проблем.

До обговорення долучився і депутат Ужгородської міськради Юрій Мандич, а голова благодійного фонду «Благо» Елеонора Кулчар зазначила, що їхня організація моніторить щороку близько півсотні сімей, з батьками ведеться робота щодо ґендерного питання.
Джерело: Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради






До теми
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
- Ужгород пережив найспекотніше 6 серпня за всю історію спостережень
- Діти військовослужбовців Нацгвардії відпочили у християнському таборі
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- В Ужгороді 3 серпня зафіксували новий температурний рекорд
- 84 дівчинки, 121 хлопчик, серед яких сім двієнь, народилися в Ужгороді у липні
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
До цієї новини немає коментарів