На зустрічі в Ужгородській міськраді обговорили вразливість ромських жінок до дискримінації

У ході «круглого столу» обговорили реалізацію Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (у рамках Проекту структури ООН Жінки «CEDAW в дії»).
Таку зустріч уперше провели саме в Ужгороді, бо в краї проживає найбільша кількість ромського населення. Подібні планують і в інших містах Закарпаття. Як зазначила Зола Кондур, одна з керівників ромського жіночого фонду «Чіріклі», яка понад 20 років є «голосом» ромських жінок в Україні та за кордоном, на Закарпатті є 124 компактних поселень ромів, тому актуальність підтримання рівних прав та можливостей таких жінок у громаді дуже суттєва.

Як зазначалося, однією з проблем ромських жінок в Україні є неграмотність та відсутність документів, те, що вони не завжди мають доступ до соціальних і медичних послуг, а також працевлаштування. Зокрема, про те, що чимало ромів не мають документів, говорила керівник Ужгородського МВ УДМС України Магдалина Бобяк.
Очільниця центру ґендерної освіти УжНУ Маріанна Колодій навела приклад насильства у сім’ї молодої ромки з Ужгорода, яка залишилася посеред вулиці з двома малими дітьми. У тій ситуації гостро постала проблема відсутності притулків для жертв ґендерно обумовленого насильства. Порушували і питання раннього материнство дівчат ромської національності, їхню неосвіченість. Ці теми обговорюють і в Школі відповідального батьківства, яка діє при Центрі ґендерної освіти УжНУ, зазначила Маріанна Колодій.

Експертка з ґендерних питань, яка працює в структурі ООН, Лариса Кобелянська зазначила, що інтегрувати ромів у суспільство потрібно з раннього віку, тому корисно направляти ромських дітей у різні навчальні заклади, а не тільки в окремі «ромські» школи. Також додала: «Має бути з боку держави інструмент контролю і примусу щодо батьків стосовно освіти їхніх дітей».
Наталія Мухомедьянова, заступник начальника управління освіти Ужгородської міськради, повідомила, що з початку навчального року працівники управління ведуть облік дітей, які повинні ходити в школу, зокрема ромської національності, і відповідно реагують для для вирішення таких проблем.

До обговорення долучився і депутат Ужгородської міськради Юрій Мандич, а голова благодійного фонду «Благо» Елеонора Кулчар зазначила, що їхня організація моніторить щороку близько півсотні сімей, з батьками ведеться робота щодо ґендерного питання.
Джерело: Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради






До теми
- Дитяча мрія, яку із задоволенням втілили у життя!
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- "Моя мрія — прокинутися на ранок і залишитися без роботи", — фахівчиня із соціальної роботи Тетяна Кузьменко
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей: сімейне опитування дітей і батьків
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Серйозна розмова: як українським батькам навчити дітей розуміти свої права
- На Закарпатті побільшало злочинів за участю неповнолітніх, але зменшилася кількість тяжких правопорушень
- Ужгородці назвали головні проблеми міста та країни в опитуванні ГО «Захист держави»
- Із початку року на Закарпатті всиновили 52 дитини
- Раз на рік – для всіх: в Ужгороді відбувся щорічний День відкритих дверей у резиденції єпископів
- Ужгород відзначає 1132 річницю з часу першої писемної згадки: цікаві факти про місто
- В Ужгороді ветерани, родини військових та переселенці можуть отримати безоплатні юридичні консультації
- У серпні в Ужгороді народилося 222 немовлят - 103 дівчинки та 119 хлопчиків
- З історії ужгородської школи ім. Масарика: в Ужгороді видрукувані унікальні видання
- Фейки та маніпуляції у закарпатських медіа: що робити і чи треба
- Ужгород долучився до всеукраїнської акції «Дзеркало Незалежності»
- Найбільш інстаграмні місця в Ужгороді
- 48 перших класів: в Ужгороді триває підготовка до початку навчання
- Кількість першокласників в Ужгороді зменшилася

До цієї новини немає коментарів