На зустрічі в Ужгородській міськраді обговорили вразливість ромських жінок до дискримінації

У ході «круглого столу» обговорили реалізацію Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (у рамках Проекту структури ООН Жінки «CEDAW в дії»).
Таку зустріч уперше провели саме в Ужгороді, бо в краї проживає найбільша кількість ромського населення. Подібні планують і в інших містах Закарпаття. Як зазначила Зола Кондур, одна з керівників ромського жіночого фонду «Чіріклі», яка понад 20 років є «голосом» ромських жінок в Україні та за кордоном, на Закарпатті є 124 компактних поселень ромів, тому актуальність підтримання рівних прав та можливостей таких жінок у громаді дуже суттєва.

Як зазначалося, однією з проблем ромських жінок в Україні є неграмотність та відсутність документів, те, що вони не завжди мають доступ до соціальних і медичних послуг, а також працевлаштування. Зокрема, про те, що чимало ромів не мають документів, говорила керівник Ужгородського МВ УДМС України Магдалина Бобяк.
Очільниця центру ґендерної освіти УжНУ Маріанна Колодій навела приклад насильства у сім’ї молодої ромки з Ужгорода, яка залишилася посеред вулиці з двома малими дітьми. У тій ситуації гостро постала проблема відсутності притулків для жертв ґендерно обумовленого насильства. Порушували і питання раннього материнство дівчат ромської національності, їхню неосвіченість. Ці теми обговорюють і в Школі відповідального батьківства, яка діє при Центрі ґендерної освіти УжНУ, зазначила Маріанна Колодій.

Експертка з ґендерних питань, яка працює в структурі ООН, Лариса Кобелянська зазначила, що інтегрувати ромів у суспільство потрібно з раннього віку, тому корисно направляти ромських дітей у різні навчальні заклади, а не тільки в окремі «ромські» школи. Також додала: «Має бути з боку держави інструмент контролю і примусу щодо батьків стосовно освіти їхніх дітей».
Наталія Мухомедьянова, заступник начальника управління освіти Ужгородської міськради, повідомила, що з початку навчального року працівники управління ведуть облік дітей, які повинні ходити в школу, зокрема ромської національності, і відповідно реагують для для вирішення таких проблем.

До обговорення долучився і депутат Ужгородської міськради Юрій Мандич, а голова благодійного фонду «Благо» Елеонора Кулчар зазначила, що їхня організація моніторить щороку близько півсотні сімей, з батьками ведеться робота щодо ґендерного питання.
Джерело: Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради






До теми
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"

До цієї новини немає коментарів