Де закарпатці можуть працевлаштовуватись за українськими дипломами

У більшості вишів закінчуються випускні іспити, тому новоспечені бакалаври та магістри шукатимуть роботу. Частина випускників поїдуть за кордон і намагатимуться там «легалізувати» український диплом. Ми вирішили розібратися, в яких країнах світу наші дипломи визнають без проблем, для чого потрібен апостиль та де до нього ставляться формально.
Для того, щоб наші дипломи визнавалися в інших країнах світу, Україна підписала міжнародні конвенції та двосторонні угоди з багатьма країнами про еквівалентність документів про освіту та вчених звань. Так, Україна є членом Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації документів, а також Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні.
Лісабонську конвенцію разом з Україною підписали ще 44 країни Європи. Згодом до неї долучилися Австралія, Білорусь, Ізраїль, Казахстан, Канада та США. Щоправда, Канада та США поки не ратифікували конвенцію.
Згідно з Лісабонською конвенцією, в 55 країнах була створена Європейська мережа національних інформаційних центрів з академічного визнання й мобільності (ENIC – NARIC Network). Із 2011 року Національний інформаційний центр академічної мобільності працює в Україні.
Мережа міжнародних центрів обмінюється інформацією щодо політики та практики національного визнання іноземних кваліфікацій, національної системи освіти та навчання за кордоном. Серед іншого, там допомагають пришвидшити процедуру визнання документів про освіту.
Крім того, Україна підписала двосторонні угоди про визнання дипломів із Францією, Болгарією, В'єтнамом, Угорщиною, КНР, Польщею, Монголією, Румунією, Естонією, а також із Росією та багатьма країнами пострадянського простору, зокрема з Казахстаном, Узбекистаном і Киргизстаном.
Для 89 країн, перш ніж домагатися визнання нашого диплома, необхідно поставити апостиль – спеціальний штамп, який вказує на те, що Україна є учасницею Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації офіційних документів. Відтак, апостиль є знаком того, що документ про освіту не потребує додаткового оформлення чи засвідчення й може бути використаний у будь-якій іншій державі-учасниці Гаазької конвенції.
Низка країн підписала Мінську угоду, згідно з якою апостиль не потрібен для визнання диплома. Переважно, це країни СНД і в більшості з них апостиль дійсно не вимагають. Але останнім часом Мінська конвенція набуває радше формального характеру в європейських країнах. Деякі країни все ж вимагають більшого, ніж просто нотаріально завіреного перекладу.
Чехія приймає лише переклад документів, зроблений акредитованим перекладачем при посольстві. Такий переклад не потребує подальшого нотаріального засвідчення, хоча він виконується довше й коштує дорожче. Польща, яка також є учасником конвенції про скасування апостилю, дедалі частіше вимагає, щоб документи перекладав польський присяжний перекладач, який перебуває на території цієї країни. Дедалі частіше й самі польські виші вимагають апостиль.
Якщо підтвердження диплома необхідне для країни, яка не долучилася до Гаазької конвенції, то доведеться пройти процедуру консульської легалізації. Для цього необхідно звернутися до відділу апостилю й витребування Департаменту консульської служби МЗС України.
Не має відмовляти у видачі документа з апостилем і Міністерство освіти. В деяких країнах вимагають перекладу документів, засвідчених нотаріусом, з апостилем Міністерства юстиції України.
Детальніше – на інфографіці.

За матеріалами Слово і діло
До теми
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
- Закарпаття разом із Румунією впроваджує новий освітній проєкт у сфері STEM та історії
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Річки Закарпаття міліють: водність окремих басейнів впала до 17% (ФОТО)
- На Закарпатті приготували найбільший в Україні медівник
- Вакансій майже втричі більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних: кого найбільше шукають роботодавці на Закарпатті
- На Закарпатті протягом трьох наступних днів прогнозують сильну спеку до +39°
- В Ужгороді зафіксували новий температурний рекорд
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
До цієї новини немає коментарів