Закарпатці взяли участь у ювілейному Міжнародному гуцульському фестивалі в Яремчі

Щороку гуцули з різних куточків України та із-за кордону з’їжджаються на кілька літніх днів до одного із семи гуцульських містечок. Минулого року фестиваль приймала Коломия, а цьогоріч курортне містечко Яремче, біля якого знаходиться відомий туристичний комплекс «Буковель».
Закарпатських гуцулів традиційно представляла Рахівщина. Зокрема, свої вміння на фестивалі демонстрували дитячий фольклорно-етнографічний колектив Ясінянської школи мистецтв, троїсті музики Будинку культури села Білин, фольклорний колектив клубу села Луги, народний аматорський драматичний театр села Костилівка, солістки естрадного жанру Наталія Мачук, Ганна Гафіяк та Іванна Ролюк. Своє мистецтво показали на виставці художники Микола Тушер та Іван Дутчук з Рахова, чиї картини користувалися успіхом у покупців.
Закарпаття було представлене й в інтелектуальній програмі фестивалю. У п’ятницю, 27 липня, львівський видавець Олександр Масляник представив три цьогорічні новинки: повість українського письменника з Бухареста Михайла Трасти «Між коханням і смертю», біографічний есей про Ігора Римарука «Забуті письмена» Мирослава Лазарука з Чернівців та збірник публіцистичних статей Олександра Гавроша «Закарпаття під прицілом: велика політика довкола маленького краю».
На презентації в Музеї етнографії та екології Карпатського краю в Яремче були присутні всі троє авторів. Книжки викликали велику цікавість серед гуцульської еліти, що з’їхалась на фестиваль. Прозвучало чимало запитань та схвальних відгуків, а всім охочим книжок навіть не вистачило.
ХХVІ Міжнародний гуцульський фестиваль наступного літа відбудеться у місті Вижниці на Буковині.
До теми
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
До цієї новини немає коментарів