Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева

В складі 101 окремої бригади ТРО пройшов шлях від солдата до командира зенітної батареї.
До війни Руслан працював на «швидкій» в Мукачеві та займався підприємницькою діяльністю, але з початком повномасштабного вторгнення, як і тисячі інших закарпатців, долучився до сил оборони. Воював на сході країни, за що нагороджений двома відзнаками Головнокомандувача «Срібний хрест» та іншими нагородами. Спочатку служив в стрілецькому підрозділі, потім в роті контрдиверсійної боротьби і, зрештою, очолив зенітний взвод, а згодом – і батарею. На рахунку його підрозділу - більше 200 знешкоджених повітряних цілей.
«Війна постійно змінюється. Ще вчора основним засобом на фронті проти повітряних цілей були кулемети і «зушки». Сьогодні ж у війську все більша роль за дронами-перехоплювачами. В моїй батареї всі розуміють, що кожна збита нами ціль – це збережені об’єкти і врятовані життя тих, на кого вона була націлена. Ця місія змушує нас докладати максимальних зусиль, щоб бути ефективними», - розповідає Руслан.
Як згуртовувати в єдиний організм багатьох незнайомих людей з різних регіонів та районів?
«Таємниці нема, головне – постійне спілкування. Тому всі питання вирішуються максимально швидко, моральний клімат позитивний, а бойовий дух завжди на висоті. Ми разом робимо найважливішу справу нашого існування - виборюємо право на життя України. Важливо лише це», - ділиться своїми думками про згуртованість і ефективність підрозділу «Медик».
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити

До цієї новини немає коментарів