У головній закарпатській книгозбірні поетично стартували студенти УжНУ

Діана Вишнева – реалістична оптимістка, яка живе за принципом «чому б і ні?». Родом із Києва, хоч до Ужгорода вступила з Вінниччини. Зізнається, що її надихає світ, бо в ньому багато різноманітного, тож цікаво відкривати його з інших кутів, зокрема, через знайомство з новими людьми. Харизматичну дівчину прийшло підтримати чимало друзів, адже вона, крім навчання, відвідує англомовний клуб у бібліотеці, старається потрапляти на цікаві заходи в місті, подорожувати, волонтерити тощо. Напевно, більшості в залі запам’ятався її вірш із рядком – «Щастя завжди гарно виходить на фото».

Віра Мойсюк каже, що вірші – це те, що робить її собою, справжньою і без масок. Дівчина з Великого Бичкова зачитувала тексти філософського спрямування, в яких ліричний герой намагається зрозуміти світ, де звикли «ходити по душах взутими», та здивувала несподіваним віршем про суспільство мертвих поетів.

Михайло Геревич із Берегова щойно закінчив юридичний факультет УжНУ і вступив до аспірантури з філософії права, проте вже викладає філософію в Берегівському медучилищі й дає уроки угорської мови. Його захопленням є філософія, алюзій на яку чимало в його віршах.

Літературознавець і постійний експерт клубу Олександра Ігнатович проаналізувала виступи початківців. Доцент кафедри української літератури УжНУ стверджує, що від творів Діани Вишневої йде аура радості й щастя, й відзначає, що найкраще дівчині вдаються мініатюри. Лаконізму хотілося пані Олександрі й у віршах Михайла Геревича. Віра Мойсюк для літературознавця цікава суперечностями та оригінальним поглядом на дилему «бути собою чи здаватися кимось» у вірші «Суспільство мертвих поетів».

Іванка Когутич