Еколого-освітня польова школа EFFUSE-win

У рамках міжнародного грантового проєкту «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту – робота в природі» (EFFUSE-win) на базі ботанічного саду УжНУ відбувся триденний еколого-освітній захід для студентської молоді, спрямований на розвиток польових дослідницьких навичок, екологічної свідомості та практичного розуміння сучасних природоохоронних викликів.

Програма заходу поєднала три тематичні напрями, кожен із яких був присвячений окремому аспекту вивчення міських і прибережних екосистем.

Перша частина була зоологічною і проходила у природних прибережних екосистемах річки Уж. Учасники досліджували місцеву фауну, зосередившись насамперед на птахах. Вони проводили спостереження, вчилися визначати види за зовнішніми ознаками в польових умовах, фіксували поведінкові особливості та обговорювали роль прибережних біотопів у збереженні біорізноманіття регіону.

Друга частина відбувалася на базі ботанічного саду УжНУ і була присвячена вивченню інвазійних видів комах та їхнього впливу на міські екосистеми. Учасники працювали з зразками пошкоджених рослин, аналізували наслідки діяльності інвазійних організмів, обговорювали екологічні ризики та методи контролю. У форматі інтерактивної гри «Екологічний суд» студентські команди розглядали кейси, пов’язані з каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella), клопом платановою кружевницею (Corythucha ciliata) та гортензієвою псевдощитівкою (Pulvinaria hydrangeae). Окремо було проаналізовано стан клена ясенелистого (Acer negundo) як інвазійного виду рослин та пов’язані з ним патологічні ураження.

Третій день заходу був присвячений практичному пошуку та ідентифікації інвазійних рослин. Молодь працювала як на території ботанічного саду, так і вздовж берегу річки Уж, збираючи зразки та визначаючи види за допомогою польових визначників. Учасники також обговорювали шляхи поширення інвазійних рослин, їхній вплив на місцеві угруповання та можливі заходи контролю.

Завершальним етапом кожного дня стали міні-дослідницькі завдання, під час яких команди формулювали гіпотези, планували методики спостережень і презентували власні наукові ідеї. Такий формат дозволив учасникам пройти всі ключові етапи дослідницької роботи – від спостереження до аналітичних висновків.

Захід продемонстрував ефективність польового навчання як інструменту формування екологічної компетентності студентів-дослідників, поєднавши науковий підхід, командну взаємодію та практичний досвід роботи в реальних природних умовах.