Науковці біологічного факультету УжНУ провели комплексні польові дослідження в межах міжнародного проєкту EFFUSE-win

Польові роботи мали міждисциплінарний характер і об’єднали ботаніків, зоологів, екологів та мікробіологів для комплексної оцінки стану річкових і прибережних екосистем.

У ході досліджень ботаніки здійснювали обстеження рослинних угруповань та прибережних біотопів із фокусом на аналіз біорізноманіття. Особлива увага приділялася періоду активного цвітіння рослин, що забезпечує найбільш точну видову ідентифікацію. Під час моніторингу зафіксовано появу кількох нових для раніше досліджених ділянок видів. Окремим напрямом роботи стало виявлення та картування популяцій інвазійних рослин, які в окремих прибережних угрупованнях уже займають значну частку проєктивного покриття та можуть впливати на природну структуру екосистем.

Зоологи проводили дослідження водних і прибережних біотопів у межах території Боздоського парку та прилеглої ділянки русла річки Уж із метою визначення видового складу тваринного світу, оцінки стану популяцій безхребетних і хребетних тварин, а також аналізу змін у структурі природних угруповань. Особливу увагу приділено видам-індикаторам екологічного стану екосистем і видам, чутливим до антропогенного навантаження.

У межах польових робіт було проведено серію комплексних досліджень іхтіофауни та наземних хребетних. Травень є особливо інформативним періодом для моніторингових спостережень, оскільки збігається з фазами нересту багатьох видів риб, а також періодом активного розмноження та гніздування амфібій, рептилій і птахів. Під час польових досліджень здійснювалася фіксація видового різноманіття, оцінка чисельності локальних популяцій та аналіз стану біотопів в умовах антропогенного впливу.

Під час моніторингу особливу увагу приділено оцінці стану популяцій індикаторних видів хребетних, зміни чисельності та просторового поширення яких можуть відображати сучасний екологічний стан річкової екосистеми. Завдяки сезонній активності тварин вдалося зафіксувати репродуктивно активні осередки окремих видів риб і земноводних, що свідчить про збереження сприятливих умов для підтримання їх життєвих циклів у межах досліджуваної ділянки.

Екологи здійснювали комплексну оцінку стану природних комплексів заплави річки Уж, аналізували взаємозв’язки між біотичними та абіотичними компонентами екосистеми, а також вплив природних і антропогенних чинників на формування сучасного стану біотопів. У межах досліджень проводився збір даних для подальшого просторового аналізу, екологічного картування та оцінки екосистемних змін у межах досліджуваної території.

Важливою складовою польових робіт став моніторинг якості водного середовища. Дослідники здійснювали оцінку фізико-хімічних показників води, зокрема рівня pH, концентрації розчиненого кисню, температури, мінералізації, вмісту біогенних елементів та потенційних забруднювачів. Отримані результати дадуть змогу оцінити рівень антропогенного навантаження та визначити чинники, що впливають на екологічну стійкість річкової екосистеми.

Мікробіологи зосередили увагу на дослідженні структури та функціональної активності мікробних угруповань водного середовища й прибережних ґрунтів. Під час польових робіт здійснювався відбір зразків для подальшого лабораторного аналізу, спрямованого на оцінку мікробіологічного різноманіття, визначення екологічного стану середовища та виявлення особливостей функціонування мікробних угруповань у заплавній екосистемі.

Окрему увагу приділено дослідженню впливу органічного навантаження на таксономічний і функціональний склад мікробіоти водойми. Надходження органічних речовин антропогенного походження, зокрема побутових стоків, може змінювати структуру мікробних угруповань та активізувати процеси мікробної трансформації органічної речовини.

Важливе значення для оцінки стану водного середовища мають представники групи коліформних бактерій (Escherichia coli, Enterobacter spp., Klebsiella spp.), які використовуються як санітарно-мікробіологічні індикатори органічного та, зокрема, фекального забруднення водойм.

Аналіз якісного та кількісного складу мікробних угруповань є важливим інструментом оцінки екологічного стану водойм і ефективності природних процесів їх самоочищення.

Отримані під час польових досліджень результати стануть основою для подальшого лабораторного аналізу, формування рекомендацій щодо охорони біорізноманіття Закарпаття та розробки практичних підходів до збереження природних екосистем регіону.