Літаки і Закарпаття: чим живе і до чого готується аеропорт "Ужгород" сьогодні

Із керівником аеропорту “Ужгород” поспілкувався Varosh.

— Як запускали перший рейс? Як готувався його запуск? Вже після того, як аеропорт пройшов сертифікацію. Мова йде саме про рейс до Києва із пересадкою у Львові — чому саме “Мотор Січ”?

— До кінця 2018 року ми вже готові були приймати регулярні рейси. Коли поновили сертифікати — стартували перемовини. Але ж технічно аеропорт не дуже має можливість працювати з іншими авіакомпаніями. Кожна компанія приходить і робить свій аудит. У нас був аудит МАУ. Там 28 пунктів потрібно було нам витримати. Це і прибирання літака, заправка його водою і паливом. Також вимоги до перекладання багажу… У нас старі машини, але технічно вони справні. Зараз думаємо, як придбати ще один автомобіль. Ми маємо по аварійно-рятувальній службі 3 категорію, а треба, аби ми мати хоча б 5-ту. У тих умовах, що ми є зараз — можемо домовлятись із “Мотор Січ”, наприклад. Крім того, вони вже здійснювали свої рейси в Ужгород раніше і були не проти їх відновити.

— Чи є в Україні ще якісь авіакомпанії, які можуть літати в Ужгород при тій категорії аеропорту, яка зараз є?

— Є такі компанії, але вони не мають своєї системи продажів. Тобто, вони дають літак в користування і ми повинні здійснювати ще й продаж квитків самі.

— Коли вели перемовини про запуск рейсу до Ужгорода ви розуміли, що цей літак, який раніше літав до нас — зараз завантажений на іншому рейсі до Львова? Бо його фактично просто продовжили до Ужгорода із тривалими пересадками. Хоча, цей рейс у нас позиціонували, як “відновлення авіасполучення із Києвом”.

— Були розмови і про пряме сполучення, але “Мотор Січ” в першу чергу комерційна авіакомпанія і вона не хотіла отримати збитки. Тому вирішили спочатку продовжити існуючий рейс до Ужгорода. Наповненість була дуже слабка…

— Чому саме такий графік вибрали для рейсу: із тривалими пересадками і чому саме 15 березня запланували старт сполучення? Наприклад, моє враження, що це було суто політичне рішення під візит на Закарпаття Петра Порошенка і цей рейс був запевне збитковим.

— Авіакомпанія спробувала, але зрозуміла, що вона має збитки і їм потрібно було вирішувати питання, як це роботи. Зараз ми призупинили продаж квитків на цей рейс і пішли далі. Є домовленість почати літати тричі на тиждень прямим сполученням до столиці у понеділок, середу та п’ятницю з 3 червня. Зараз буде базовий літак інший — це Як-40, який має 26 посадкових місць. Він базуватиметься в Ужгороді. Якщо треба буде більше — літак буде замінений на інші, що є в авіапарку компанії.

— Цей Як-40 — зараз за якимось маршрутом літає чи він повністю вільний?

— На сьогодні він повністю вільний, наскільки я зрозумів…

— Тобто, щоб Ан-24 не знімати із рейсу Львів-Київ, виділили для напрямку Ужгород-Київ окремо Як-40?

— Так.

— Чи вели розмови із цією авіакомпанією про інші напрямки, на які може літати Як-40? Бо він буде завантажений тільки тричі на тиждень і очевидно буде простоювати, а це, напевно, невигідно для компанії.

— Ми весь час ведемо розмови, щоб це було привабливо і для авіакомпанії, і для аеродрому. Зараз є така ідея, щоб можна було продовжувати рейси закордон. Це може бути Будапешт, Прага, Братислава. Але для того треба готуватися, бо колись був рейс до Праги і вони тільки кілька разів його виконали. Один раз навіть пустий злітав і туди, і назад. Тобто, треба робити рекламу цьому рейсу, готуватися, вирішувати коли ж він полетить.

— Щодо реклами. У більшості випадків рейси рекламує авіакомпанія. Вона ж і займається розкруткою рейсів. У “Мотор Січ” навіть на сайті важко знайти притомну інформацію. Навіть, коли рейс із пересадкою у 4 години 30 хвилин у Львові відміняли, то квитки просто зникли із продажу й навіть на сайті за тиждень не з’явилось жодного повідомлення про відміну рейсу. То чи може авіакомпанія скаржитись на когось, крім себе, що люди з ними не літають?

— Ну, не тільки авіакомпанія — ми ж теж зацікавлені в популярності рейсу. Коли ми запрошуємо авіакомпанію — ми повинні забезпечити їх пасажиропотоком. Також і наша задача робити рекламу цьому рейсу.

— Погоджуюсь, але складається враження, що авіакомпанія сама для цього нічого не робила, щоб розкрутити навіть той рейс, який був. А як щодо інших рейсів? Є вже якісь практичні напрацювання?

— Ні, практичних напрацювань поки нема. Усе тільки у стадії перемовин. Для нас, для області — найголовніше не рейс Ужгород-Київ. Найголовніше, що є можливість це робити. Це розвиток загалом — і бізнесу, і туризму.

— Наскільки я знаю, що крім компанії “Мотор Січ” вели перемовини і з МАУ також. Що не вдалось і чому вони зірвались? Це технічні моменти чи у них немає зацікавленості у нашому напрямку?

— Авіакомпанія хоче здійснювати рейси у наш аеропорт, але є умови до нас і технічні можливості аеропорту. Крім того, потрібно мати і вільний літак, який коштує немалих грошей. Це потрібно розробляти стратегію не за місяць і не за пів року.

— Літак також потрібно логістично завантажувати. От зараз літає Як-40 в Ужгород тричі на тиждень. Виділили окремий літак на окремий рейс. І два дні він просто стоїть в Ужгороді, базується. Не заробляє гроші для компанії. При такому підході, я сумніваюсь, що рейс Ужгород-Київ буде рентабельний для “Мотор Січ” і буде приносити дохід.

— Зрозумійте, чому зробили понеділок, середа і п’ятниця — якщо зробити щодня не буде завантаженості і будуть збитки.

— При якій завантаженості стає збитковим цей рейс?

— Якщо буде менше, ніж 70% завантаженість — цей рейс буде збитковим.

— Якщо завантаженість буде менша — ви будете компенсувати втрати авіакомпанії із тих грошей, що виділила облрада?

— За підсумками місяця ми будемо дивитись. Якщо будуть прибутки, то авіакомпанія буде сплачувати аеропорту. Якщо будуть збитки — будемо дивитись, яким чином покрити їх з депозитних грошей, які виділила облрада. Але ж ми на них не розраховуємо. Можливо збитки можуть бути якийсь місяць. Якщо подивитись, як вони здійснювали авіаперевезення раніше, то влітку не було збитків взагалі. Були тільки прибутки. Рейс, який був з березня був збитковий, тому ми переглядали його…

— Моє особисте враження, що той рейс був завідомо збитковим. І його запуск був більше політичним, ніж практичним і економічним. Летіти в Київ-Ужгород-Київ із пересадкою 3-5 годин у Львові, а ще й раз на тиждень — як він міг бути прибутковим? За стільки часу і на авто можна доїхати до Києва.

— Почекайте. Із Львова можна було полетіти і в інших напрямках, правильно? А ви розглядаєте його тільки, як рейс Ужгород-Київ…

— Це не я його так розглядаю. Це авіакомпанія і ви також позиціонували його, як рейс Ужгород-Київ. Говорили про це в інтерв’ю, писали на сайтах, авіакомпанія його рекламувала також, як рейс Ужгород-Київ. А по факту це було сполучення між Ужгородом і Львовом. Із Львова літає літак в Мілан. Із таким самим успіхом цей рейс можна було назвати Ужгород-Мілан.

— Сьогодні ми з авіакомпанією ведемо переговори і робимо таке гарне сполучення Ужгород-Одеса, але через Київ. І це буде в 7 ранку вилітати літак, а в 11 він вже буде в Одесі…

— Але все рівно його неправильно позиціонувати, як рейс Ужгород-Одеса…

— Квиток у людини ж буде один прямо до Одеси… Ти просто пересів в інший літак і полетів далі.

— Так, але коли ти летиш у Київ і просто пересів в інший літак і це займає 4 години і 30 хвилин — навряд це багато задоволення для пасажирів.

— Ну, така от стиковка… Технічно ми готові були запускати прямі рейси ще в грудні 2018 року. Але авіакомпанія теж дивиться на цей напрямок не тільки комерційно, а ще й з точки зору авіаційної безпеки. Украерорух сертифікувався і це дало нам можливість використовувати простір Європейського Союзу вільно.

— Чи є зараз зацікавленість ще якихось авіакомпаній до аеропорту Ужгород?

— Ми ведемо перемовини весь час. Шукаємо авіакомпанії, які хотіли б літати до нас. До нас теж звертаються деякі перевізники, але поки тільки на рівні “звертань”.

— Про які напрямки йде мова?

— Європейський Союз.

— А саме?

— Я не можу говорити поки, мене можуть звинуватити в тому, що я розкриваю комерційну таємницю.

— Наскільки реально із ними досягти спільної мови і запустити ці рейси ще в цьому році?

— Я не впевнений, що це реально. Ті авіакомпанії, що здійснюють лоукост-перевезення — мають дуже великі літаки і не можуть сідати у нас в аеропорті. У нас коротка смуга – 2038 метрів. Для потужних літаків потрібна – мінімум 2,5 кілометри. Це перше. Друге — світлосигнальне обладнання у нас зараз малої інтенсивності. Треба ставити вогні високої інтенсивності. Для великих літаків нам треба розширювати так звані “рульожки”, щоб літак міг заходити на стоянку. Технічно нам треба підтягуватись.

— Скільки це може коштувати і хто має за це платити?

— Утримувач. Обласна рада. Але ми ще й подаємо на державні програми, через які це можна профінансувати.  Ще ми можемо використовувати програми по Державному фонду регіонального розвитку. Там співвідношення 10 на 90. Тобто, 10% платить обласна рада, а 90% — держава. Є ще пропозиції від виробників світлосигнальної системи з Чехії. Вони пропонують кредит на 48 місяців на своє обладнання під 5%.

— Скільки може коштувати таке обладнання від тих же чехів, до прикладу?

— У мене на пошті є кілька варіантів. Бюджетний варіант — це до 10 000 000 гривень. Є ще сучасний варіант — це до 60 000 000 може потягнути. І це тільки світлосигнальне обладнання. Розширення “рульожки” і стоянки — також до 10 000 000 мільйонів гривень.

— Коли реально це реалізувати, аби почати приймати більші літаки?

— Є клас літаків. Великі літаки ми не приймемо практично ніколи. Ми б хотіли домовитись із WizzAir, щоб був рейс до Будапешту, а далі — пересісти будь-куди і полетіти. Є приклади, коли авіакомпанія домовляється із іншою авіакомпанією. Вони отримують прибуток і далі відшкодовують авіакомпанії, як довезла до Будапешту. Кілька авіакомпаній до нас звертались з приводу міжнародних рейсів, але я не буду їх називати. Зараз вони в роздумах, розраховують на свої матеріально-технічні можливості.

— Ці технічні засоби ми не зможемо забезпечити?

— Є державний аеропорт «Бориспіль». У них ситуація краща і ми попросили їх допомогти із технікою. Але вони державний заклад, а ми комунальний. І передати техніку із одного закладу в інший, то дуже тривала процедура. Хоча «Бориспіль» підтвердив, що деяку аеродромну техніку мають можливість передати. Залишилась тривала процедура цієї передачі. Це треба вирішувати через Кабінет міністрів.

— Як щодо чартерних рейсів у напрямку морських курортів популярних серед українців? Наприклад, у пік сезону до Туреччини чи Єгипту? Є аеропорти маленькі в Запоріжжі, Херсоні чи Житомирі, звідки такі чартери літають.

— Ця ж сама компанія “Мотор Січ” може здійснювати такі перевезення в Туреччину і Болгарію. Turkish Airlanes робила дослідження, що щодня в туристичний сезон до Львова возять 80 закарпатців на рейс в Анталію.

Віталій Глагола  

Фото: Карл Смутко

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

19 червня 2019р.