Професор Сергій Федака презентував перший том своєї «Історії України»

Книга торкається найдовшого історичного періоду – від перших стоянок найдавніших людей, архантропів, доби палеоліту аж до епохи неоліту – заключного періоду кам’яної доби.
Професор Федака каже, що Україна – одна з найбагатших держав принаймні Європи щодо пам’яток-стоянок кам’яного віку: їх налічується близько 3000. Тож у першому томі огляд тих стоянок починає із закарпатського Королева, «бо так доля розпорядилася, що просування найдавніших людей на терени майбутньої України відбувалося із Закарпаття – найдавніша відома на сьогодні стоянка розташована саме тут, їй близько одного мільйона років».
Науковець розглядає три епохи: палеоліт, мезоліт та неоліт. Докладно говорить про те, як розселювалися архантропи, неандертальці та кроманьйонці, яким був їхній побут, знаряддя та спосіб життя.
«Щоб воно легше сприймалося і не було абсолютно сухим академічним викладом, у цій книжці 52 розділи, що чисто випадково збіглося з кількістю тижнів у році та кількістю розділів у Євангелії. Кожен із них має епіграф із сучасної поезії української. Коли я став добирати ці епіграфи, сам здивувався, наскільки детально і ґрунтовно наші поети вникали в обставини того періоду. Виявилося, що майже до кожної теми є щось сказане поетами.
Сподіваюся, це додало книжці дещо більшої жвавості. Хоча основне завдання, яке я ставив, – насичити видання максимально фактажем, подати академічні сучасні погляди на ті чи ті реалії кам’яного віку. Тому тут багато посилань не тільки на паперові, а й на найновіші інтернет-публікації», – коментує Сергій Федака.
Зі слів професора, тепер працює над наступними томами й уже до кінця навчального семестру планує видати ще три. Другий том буде стосуватися бронзової доби, третій – скіфо-сарматського періоду, а четвертий торкнеться часів від великого переселення народів до утворення Руської держави.
«Щоб окреслити певну завершеність та окремішність цих перших чотирьох томів, я назвав цю частину «Серія 1: Долітописна історія». До кінця цього навчального року планую, що вийдуть чотири перші томи, а далі візьмуся за літописну добу й середньовіччя. Продовжуватиме автор і далі, бо є амбітна мета довести розповідь до наших днів і створити такий синтез», – обіцяє професор.
Видання можна буде придбати у книгарнях міста.
Медіацентр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Чи потрібно змінювати по батькові дитини, якщо батько змінив ім’я: роз’яснення від Мін’юсту
- Як оформити допомогу на дитину з тяжким захворюванням, якій не встановлено інвалідність?
- Ужгородська музична школа № 1 оголосила набір учнів на 2025/2026 навчальний рік
- Укрзалізниця призначила додатковий поїзд із столиці до Ужгорода і у зворотному напрямку
- Закарпатські патрульні нагадують: забруднений номерний знак — порушення правил дорожнього руху
- Як туристам доїхати потягом до Ужгорода під час будівництва євроколії
- Укрзалізниця забезпечить зручне пересадкове сполучення з Одеси, Полтави, Кременчука до Ужгорода
- Укрзалізниця відкриває продаж квитків у сполученні Львів – Чоп – Львів для транзитних поїздів
- Укрзалізниця вимушено внесла тимчасові зміни в розклад руху пасажирських поїздів, які прямують до Закарпаття
- В Ужгороді побачило світ унікальне видання про Мукачево «Archiv privilegovaneho mesta Mukacheva 1376-1850»
- На три потяги зі столиці до Закарпаття додали додаткові вагони
- Безкоштовні слухові апарати в Закарпатській обласній лікарні ім. Новака: хто може отримати і що для цього потрібно
- Закарпатці можуть оформити дозвіл на зберігання та носіння зброї через Дію
- За що можуть анулювати результати НМТ і чи можна буде перескласти?
- Важлива інформація для користувачів платних паркувальних майданчиків в Ужгороді
- Закарпатські патрульні нагадують про максимально дозволену швидкість руху
- Як правильно обрати нотаріуса? Поради від Мін'юсту
- «Освітній канал НМТ» допоможе 11-класникам Закарпаття підготуватися й успішно скласти тестування.
- Сьогодні в Ужгороді розпочинають прийом заяв на зарахування учнів 1 клас
- Комфорт на службі: вибираємо ідеальні армійські черевики
До цієї новини немає коментарів