Василь Ладані – постать в історії закарпатського футболу

Як розповідає рідна сестра гравця Олена Сас-Ладані, саме В. Федак запримітив талант у юнака під час матчів на подвір’ї Ужгородської школи №10, влаштував його в футбольну секцію міської ДЮСШ. А вже в 17 років В.Ладані навіть потрапляв до основного складу «Спартака», де в той час виступали такі відомі футболісти як Андрій Гаваші, Йожеф Сабо, Томаш Пфайфер, згодом разом з ним у команді грали Юрій Чирков, Володимир Пінковський, Василь Турнячик. За хорошу гру В.Ладані запрошували разом з іншою групою гравців «Спартака» до київського «Динамо», та Василь відмовився, бо батьки не хотіли відпускати сина задалеко від домівки. Під час проходження строкової військової служби виступав за львівський СКА, а далі знову повернувся вже до «Верховини» (так перейменували «Спартак»), де провів хорошу кар’єру до 1975 року, а  далі вже вирішив повісити бутси на гвіздок, адже й вік уже був зрілий як на гравця-професіонала – 35 років.

Як описує талант В.Ладані сам Василь Федак, що гравець відмінно працював у захисті, вигравав єдиноборства та володів потужним ударом і досить частенько відзначався дальніми пострілами з-за меж карного майданчика. Але дуже вже непроста була доля у родини Ладані. Адже народився Василь Ласлович у 1940-му році с.Галоч, на Ужгородщині в родині заможного селянина. Як стверджує пані Олена, батьки мали у власності багато землі, різни йреманент,коней серед яких були й скакуни. Під час другої світової війни батько був призваний на військову службу в угорську армію, та через поранення був звільнений зі служби й повернувся додому. Та вже в 1945 році, після завершення війни та приєднання Закарпаття до складу УРСР нова комуністична влада поряд з колективізацією, почала боротьбу з так-званим буржуазно-націоналістичним прошарком. За порадою знайомого, який мав зв’язки у органах родина Ладані вночі таємно покинула свій маєток у Галочі й перебралася до Ужгороду, до сестри батька. А сам глава родини був змушений взагалі переховуватися, аж до 1953 року він працював в гірському с.Кострино (Великоберезнянський район) на сплаві лісу. Лише після смерті «вождя народів» Й.Сталіна він повернувся до родини. Цікаво, що ніхто з Ладаніїв не міг отримати вищу освіту, адже тодішні органи пильно стежили за тим, щоб діти куркулів не змогли отримати вищу освіту. Тож у Василя Ласловича вийшло проявити себе через спорт, і йому вдалося залишити вагомий слід у закарпатському футболі.

uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

18 березня 2020р.