Про коронавірус не на словах: ужгородський лікар розповів, як перехворів на COVID-19

Михайло Данкович – сімейний лікар однієї з амбулаторій Ужгорода. Про те, що таке коронавірус, як він протікає та лікується, знає не на словах.
Михайло перехворів COVID-19 ще у квітні. Одужання вартувало молодому лікарю купу часу та зусиль. Каже, хвороба дійсно дуже підступна, і кожен переносить її по-різному.
– Михайло, як ви захворіли? Не мали відповідного захисту?
– Ні, у мене були всі засоби індивідуального захисту. Тож не можу точно стверджувати, що інфікувався саме на роботі. Лікар може заразитися й поза межами лікарні. Тим паче пацієнтів з позитивним ПЛР-тестом на той момент у мене не було. Утім кожного дня я контактував з хворими, які мали виражені респіраторні захворювання, гострі тонзиліти тощо. Багато з них навіть не робили тести на COVID-19.
– Можливо, відіграло роль вірусне навантаження?
– Так, це залежить від концентрації і кількості вірусу, який потрапляє в організм. Чим більше контактів з хворими людьми, тим вищий ризик заразитися. Звісно, багато залежить від імунної системи та інших супутніх факторів. Але якщо ти контантактуєш з великою кількістю людей, які потенційно можуть мати коронавірус, то ризик заразитися високий.
– Коли ви стали погано почуватися?
– У п’ятницю, 3 квітня, у мене був стандартний робочий день, я добре почувався. А вже в суботу почалися перші симптоми. Я цілий день не вставав з ліжка, просто не міг. У мене страшенно боліла голова, усі м’язи тіла, і тоді ж почало боліти горло. Відтак я прокинувся серед ночі, піднялася температура до 39,5°, і виникли гострі симптоми захворювання: лихоманка – відчуття різкого холоду, як кажуть у народі, морозило. Я ледве підійшов до дзеркала, підсвітив собі ліхтариком і побачив справа на мигдалині незначний білий наліт. Випив парацетамол, але температура не падала й не піддавалася жарознижувальним. У мене почався гострий тонзиліт (ангіна, – авт.), і температура кілька днів трималася на позначці 39°.
– Як ви збивали температуру?
– Є стандартні протоколи, які використовуються для лікування пацієнтів з підозрою на Covid-19. Спочатку температуру треба контролювати. Якщо вона вища від 38°, збивати парацетамолом і вживати велику кількість води; якщо утримується протягом кількох днів, слід обстежитися на пневмонію й розпочати антибіотикотерапію. У мене була не пневмонія, а гостра ангіна. Тому я приймав курс ін’єкційних антибіотиків, близько десяти днів. Температуру збивав парацетамолом у комбінації зі спазмолітиком. Якщо не падала, то вводив ін’єкційну суміш (анальгін, димедрол і папаверин). Бувало, що навіть після цього температура через годину з 39,3° піднімалася до 39,5°.
Тож перші п’ять днів я її просто терпів. Десь на сьомий день у мене повністю пропали смак і запах. Також був сильний інтоксикаційний синдром. Тому я пив дуже багато води – до 4 літрів на день.
– Ви самі себе лікували амбулаторно?
– Так, я лікувався вдома. Звичайно, консультувався зі своїм лікарем, який мене курирував, кожен крок, що потрібно робити. Враховуючи те, що я медик, то все можу виконувати в умовах самоізоляції. Майже одразу здав тест на коронавірус, десь на четвертий-п’ятий день, він виявився позитивним. Я вже знав, що в мене COVID-19, завів собі зошит, де записував показники температури, пульсу й сатурації (насичення крові киснем).
Цікаво те, що я сам охарактеризував би свою форму коронавірусу як середня. Але за протоколом у мене була легка, оскільки я не мав пневмонії, кашлю-задишки, і сатурація трималася на рівні 95–98 (норма – не нижче 93).
– Через скільки часу ви одужали?
– Найбільше пекло тривало перші десять днів. Потім я пішов на поправку. Загалом під час свого лікування зробив близько п’ятьох ПЛР-тестів. Негативний, який власне означав те, що я здоровий і вже не можу заразити інших, отримав приблизно на 30-й день самоізоляції. Другий негативний був десь на 35-й. Тобто на це пішло дуже багато часу.
– Скажіть, ви так уявляли цю хворобу?
– Ви знаєте, я вважаю, що ще легко відбувся. І переніс легку форму коронавірусу. У мене не було ні пневмонії, ні задишки. Сучасні дослідження доводять, що у хворих, які перенесли коронавірус, часто розвиваються тромбози, шкірні захворювання тощо. І найстрашніше – пневмонії, котрі важко піддаються лікуванню.
– Як ваші пацієнти переносять коронавірус?
– Кожен по-своєму. Я би сказав, що це дуже індивідуальна хвороба і кожен організм реагує на неї по-різному. Я майже не стикався з тими, хто б безсимптомно переносив COVID-19. На щастя, мої пацієнти лікувалися вдома амбулаторно, я давав рекомендації. У жодного не було показів для направлення в стаціонар. Вони теж мали легку форму, але з високою температурою, яка дуже важко піддавалася збиванню. Проте майже в кожного перебіг захворювання був індивідуальним.
– Тобто все залежить від організму людини?
– Так, не можна сказати, що в зоні ризику тільки люди похилого віку та із супутніми патологіями. Це неправда. Я знаю молодого, здорового чоловіка (32 роки) без супутніх патологій, який дуже важко переносив коронавірус. Тривалий час був на апараті підтримання кисню із двобічною пневмонією. Просто не міг самостійно робити дихальні рухи, і в нього був дуже низький рівень сатурації. На щастя, усе добре закінчилося, він одужав.
– Багато людей ототожнюють коронавірус із грипом. Яка ваша думка з цього приводу?
– Повірте, це зовсім інше захворювання. Грип у рази легше піддається лікуванню, якщо його вчасно виявити. Тим паче, що жодного лікування коронавірусу, яке б показувало позитивну динаміку, немає. На щастя, нам вдалося уникнути такого сумного сценарію, як в інших країнах, тільки за рахунок карантину, який вчасно ввели. Він уберіг від заражень велику кількість людей, удалося не перевантажити лікарні та уникнути багатьох летальних випадків.
– Що б ви порадили закарпатцям?
– Дотримуватися карантину. Не збиратися компаніями, порушуючи протикарантинні заходи, не наражати на небезпеку себе й інших. У разі, якщо запідозрили вірус у себе, не зволікати і звертатися до лікаря, бо час має значення. І, звісно, не забувати про особисті засоби захисту: частіше мийте руки, використовуйте антисептик, не лізьте до обличчя, менше контактуйте з людьми.
Христина БІКЛЯН
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Селище Дубове розпочало спільно з румунською комуною Мірешу спільний проєкт з покращення готовності до природних загроз
- «Бограч-index» – вересень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 6,2%
- В Ужгороді відбувся круглий стіл про роль ветеранів у формуванні нової української еліти
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
До цієї новини немає коментарів