«Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
Як добре ви знаєте і розумієте закарпатський діалект? Нещодавно у фейсбуці була дискусія про найвідоміші закарпатські слова. Під постом назбиралося 715 коментарів із безліччю слів, фраз, поширених у різних районах області. Насичений такий словничок сформувався, тому ми виписали і публікує Varosh.
Закарпатські “так”, “дякую” і похвала
Пак, йо. Нннно! Ипен! Пак, айно! Пак, айно, йо! ВидАв. Йов. Добрі. То ся зробить. Пак, йов, но. Пак ся рощитаву. Раз дякуву, а як заріжу свиня, та увидете. Файно, раз дякуву. Раз дякуву! Пак дякуву. Пак май файно дякуву. Пак з мене кава. З мене кавіль. Файно, вуйко! Се наш чилядник! Фосо. Йсе валюта! Но, йсе ай. Сесе ай! Файно, но!
Злість і погрози
Бога ти! До фраса! Не меригуй ня! Мачка би тя копла в гузицю! Не морондуй! Трафив бы тя фрас! Нигде ти не забуду (вживають і позитивно і негативно, – ред.). Ти знаєш, ко мій кум? Гута би тя вбила! Гузиця! Не дам ся узвідати. Бо кіть ти дам! Бога му! Та десь, у фраса, пішла? Йдеш до чорта поганого! Тот лодарь фурт на крошни! Не їж ми, жоно, нерви! Оби вас грум по крумплям тiгав! Лечо ми в писок. Іди до фраса, бо як ти трісну боканчов! Фрас би тебе морив!
Порівняння
Мушу ти вповісти, ги облок мити – гія, сяк, але. То тобi не фанки ?сти! Поламаю тя як сухий кошар. Ти телембаку, ге гнуй нерозметаний. На типирішній час самой популярной слово “кулько?” Лем єдно? Но, попозерай на нього!
Спонукання до дії
Кивайся! Пой гев! Поникай! Позерай! Побзерай! Никай! Повіч ми. Пой на кавиль. Пой на децу. Ідіть до Иршави, та пак увидите! Никай туй! Андика никай! Пой лем! Ту стань! Пой, няй тя потискам!
Буденне спілкування
Майся! Майся фест! Як ся маєш? Серус! Дорас (з). Я від кума. Нись. Пак, што? Не знаву. Сесе-тото. Дорас буду. Ко йсе. Ко вто то? Бізівно усьо сте перерахували, лише забули сте за мачку. Добрий вечур. Изясь в рокаши. Кильо годин по-нашому? Ге? Най ся не приказує. Лепавоє. Андека ни! Мало си упити. Но, типірь. Не миригуйся. Упивим мало кавилю, так ми дубрі стало. Ничім не пив, який ми фрас є? Туй го маш! Йой! Но, та нє? Тать знаєш, жи ай. Никус нич. Пак, Іршава.
Їжа і напої
Шовдарь, пікниця, бограш, кромплі, крумплі та ріпа, пасуля, банош, баники, парадички, тингириця, палачінта, кіфлик, ратота, кавіль і кавій, деца, фанки, паленка, алдомаш,
— Мамко, я у Вароші.
— Десь?
— У Вароші.
— А што то такоє?
— Мамко, то є великоє село.
Varosh
Фото: джерело
Головне фото: Гуцули з Рахова на світлинах німецького фотографа Вальтера Мебіуса. 1935 рік. © SLUB / Walter M?bius
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
До цієї новини немає коментарів