«Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті

Як добре ви знаєте і розумієте закарпатський діалект? Нещодавно у фейсбуці була дискусія про найвідоміші закарпатські слова. Під постом назбиралося 715 коментарів із безліччю слів, фраз, поширених у різних районах області. Насичений такий словничок сформувався, тому ми виписали і публікує Varosh.
Закарпатські “так”, “дякую” і похвала
Пак, йо. Нннно! Ипен! Пак, айно! Пак, айно, йо! ВидАв. Йов. Добрі. То ся зробить. Пак, йов, но. Пак ся рощитаву. Раз дякуву, а як заріжу свиня, та увидете. Файно, раз дякуву. Раз дякуву! Пак дякуву. Пак май файно дякуву. Пак з мене кава. З мене кавіль. Файно, вуйко! Се наш чилядник! Фосо. Йсе валюта! Но, йсе ай. Сесе ай! Файно, но!
Злість і погрози
Бога ти! До фраса! Не меригуй ня! Мачка би тя копла в гузицю! Не морондуй! Трафив бы тя фрас! Нигде ти не забуду (вживають і позитивно і негативно, – ред.). Ти знаєш, ко мій кум? Гута би тя вбила! Гузиця! Не дам ся узвідати. Бо кіть ти дам! Бога му! Та десь, у фраса, пішла? Йдеш до чорта поганого! Тот лодарь фурт на крошни! Не їж ми, жоно, нерви! Оби вас грум по крумплям тiгав! Лечо ми в писок. Іди до фраса, бо як ти трісну боканчов! Фрас би тебе морив!

Порівняння
Мушу ти вповісти, ги облок мити – гія, сяк, але. То тобi не фанки ?сти! Поламаю тя як сухий кошар. Ти телембаку, ге гнуй нерозметаний. На типирішній час самой популярной слово “кулько?” Лем єдно? Но, попозерай на нього!
Спонукання до дії
Кивайся! Пой гев! Поникай! Позерай! Побзерай! Никай! Повіч ми. Пой на кавиль. Пой на децу. Ідіть до Иршави, та пак увидите! Никай туй! Андика никай! Пой лем! Ту стань! Пой, няй тя потискам!

Буденне спілкування
Майся! Майся фест! Як ся маєш? Серус! Дорас (з). Я від кума. Нись. Пак, што? Не знаву. Сесе-тото. Дорас буду. Ко йсе. Ко вто то? Бізівно усьо сте перерахували, лише забули сте за мачку. Добрий вечур. Изясь в рокаши. Кильо годин по-нашому? Ге? Най ся не приказує. Лепавоє. Андека ни! Мало си упити. Но, типірь. Не миригуйся. Упивим мало кавилю, так ми дубрі стало. Ничім не пив, який ми фрас є? Туй го маш! Йой! Но, та нє? Тать знаєш, жи ай. Никус нич. Пак, Іршава.
Їжа і напої
Шовдарь, пікниця, бограш, кромплі, крумплі та ріпа, пасуля, банош, баники, парадички, тингириця, палачінта, кіфлик, ратота, кавіль і кавій, деца, фанки, паленка, алдомаш,
— Мамко, я у Вароші.
— Десь?
— У Вароші.
— А што то такоє?
— Мамко, то є великоє село.
Varosh
Фото: джерело
Головне фото: Гуцули з Рахова на світлинах німецького фотографа Вальтера Мебіуса. 1935 рік. © SLUB / Walter M?bius
До теми
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз

До цієї новини немає коментарів