Сьогодні закарпатці відзначають Успіння Пресвятої Богородиці: значення та традиції свята

Щороку 28 серпня православні та греко-католики відзначають свято Успіння Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії. У народі його ще називають Першою Пречистою. Згідно з традицією християн східного обряду, свято Успіння Пресвятої Богородиці належить до переліку 12-ти найбільших свят церковного року.
Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята
Свято Успіння Пресвятої Богородиці – день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа, її відхід на небо. Згідно із переказами, за три дні до смерті Матері Божій явився архангел Гавриїл і попередив її про перехід до життя небесного, котрий має відбутися зовсім скоро, й на знак підтвердження своєї присутності та правдивості сказаного подарував їй пальмову гілку. У вказаний день апостоли, які проповідували у різних країнах, дивовижним чином зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися і здійснити поховання Матері Божої. А сам Ісус Христос у супроводі душ праведників, ангелів та архангелів зійшов на землю і забрав тіло й душу Богородиці на небеса.
Значення свята Успіння Богородиці
Для багатьох людей святкування дня смерті Божої Матері може виглядати дивним, адже цей день пов’язаний з сумом, болем і втратами. Однак християнська віра розглядає смерть як випробування, яке кожен має пройти, щоб перейти у вічне життя. Тому церква називає цей день саме успінням, а не смертю. Відповідно, Успіння Богородиці вважається святом, а не приводом для смутку, адже Богоматір возз’єдналася зі своїм сином.
Традиції на Першу Пречисту На Успіння Пресвятої Богородиці прийнято йти до церкви. Там християни зазвичай освячують насіння та колоски пшениці з нового врожаю, адже на цей період припадають жнива.
Крім того, у храмі треба поставити свічку за всіх рідних і близьких, а також помолитися за здоров’я найближчих людей, особливо – дітей. Оскільки напередодні завершувався Успенський піст, цього дня вже можна накривати пишний стіл, на якому має бути освячений хліб зі свіжого борошна. Однак не лише гуляння супроводжували свято. Доброю традицією на Успіння, зокрема, було займатися засоленням на зиму капусти, огірків, помідорів та інших овочів, а також збором грибів і горіхів.
Що не можна робити у свято Успіння Богородиці
Цього дня заборонено затівати сварки, особливо з рідними та близькими друзями. Не можна в свято Успіння Богородиці відмовляти у допомозі – слід постаратися виконати прохання. Наші пращури вважали, що сьогодні не варто ходити босоніж, особливо по вкритій росою траві. Вони вірили, що роса є сльозами Пресвятої Богородиці, тому, прогулявшись по ній, можна накликати на себе хворобу та нещастя. Не можна 28 серпня надягати старе або незручне взуття, інакше подальше життя буде затьмарене різними труднощами та проблемами. Незаміжній дівчині вранці на Успіння не можна ні з ким розмовляти. Перед цим вона повинна вмитися студеною водою, тричі примовляючи про себе такі слова: "Пресвята Богородице, ти всіх увінчала, сім’ї з’єднуєш, мені допоможи нареченого знайти. В ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь".
Народні прикмети на Першу Пречисту 28 серпня віруючі звертають увагу на погоду. З нею пов'язано декілька прикмет та закономірностей.
Яка Перша Пречиста – така й осінь.
З’явилася веселка на небі – осінь обіцяє бути теплою.
Гарна погода – бабине літо буде прохолодним. Багато павутиння – зима буде морозною і малосніжною.
Якщо цього дня побачити іній – швидко настане холодна осінь. Туман – до багатого врожаю грибів.
Автор: Аліна Вишневська, УНІАН
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- У Карпати прийшла зима: Чорногора вкрилася першим снігом
- Увага! Боротьба з небезпечною амброзією полинолистою – справа всіх і кожного!
- Помер закарпатський фольклорист і літературознавець Іван Хланта
- «Вранці ми підняли дрон, а ворожої техніки вже не було»: історія дронаря самохідного артилерійського дивізіону 128-ї бригади з позивним Сармат
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
До цієї новини немає коментарів