Знову вільно дихати й рухатися: як закарпатські кардіологи дарують серцю другий шанс

Від діагностики до складних утручань

Відділення електрофізіології та електрокардіостимуляції розраховане на 10 ліжок. Тут лікують пацієнтів із різними порушеннями серцевого ритму – від надто повільного серцебиття до нападів прискореного пульсу, які можуть супроводжуватися запамороченням, слабкістю чи втратою свідомості.

Як пояснює завідувач відділення Василь Логойда, метод лікування залежить від характеру порушення. Якщо серце працює надто повільно через проблеми з проведенням електричних імпульсів, пацієнтові може знадобитися кардіостимулятор. У випадках прискореного або нерегулярного серцебиття застосовують інші методики, зокрема відновлення ритму за допомогою електричної кардіоверсії, радіочастотну чи кріоабляцію.

Останні дві процедури дозволяють впливати на ділянки серцевої тканини, які спричиняють патологічні електричні імпульси. Втручання проводять за допомогою спеціальних катетерів, без відкритої операції на серці.

За 2025 рік у відділенні пролікували 871 пацієнта та виконали 370 оперативних втручань, серед яких 175 імплантацій кардіостимуляторів. Цьогоріч лише за перші дев’ять-десять місяців кількість встановлених пристроїв уже перевищила 200.

Щодня команда проводить у середньому два-три оперативні втручання. Окрім того, пацієнтам виконують процедури відновлення серцевого ритму.

Коли операція змінює якість життя

Серед пацієнтів відділення – люди з важкою серцевою недостатністю, для яких навіть незначне фізичне навантаження стає випробуванням.

Василь Логойда згадує випадок чоловіка 1972 року народження, який неодноразово проходив лікування у кардіоцентрі:

«Стан цього пацієнта поступово погіршувався: з’явилися виражені набряки, задишка, а піднятися навіть на перший поверх було складно. Скоротлива здатність серця була суттєво зниженою – фракція викиду становила близько 25% або ж, простішою мовою, серце в чоловіка працювало значно слабше, ніж має в нормі – воно виштовхувало лише близько 25% необхідного об’єму крові за один удар замість здорових 50-60%. Через це виникали проблеми».

Медикаментозне лікування вже не давало необхідного результату. Лікарі почали обговорювати з пацієнтом перспективу трансплантації серця, однак вирішили використати ще одну можливість – ресинхронізаційну терапію. У підсумку, пацієнтові невдовзі імплантували спеціальний трикамерний кардіостимулятор, який допомагає узгодити скорочення різних відділів серця.

Уже наступного дня пацієнт відчув полегшення дихання. А через два тижні прийшов на контрольний огляд і розповів лікареві, що самостійно піднявся сходами на третій поверх.

За словами Василя Логойди, настільки швидкий позитивний ефект став приємною несподіванкою навіть для медиків. Водночас оцінювати довгостроковий результат лікування ще зарано – пацієнт потребує подальшого спостереження.

Лікування не завершується в операційній

Успішне втручання – лише один із етапів допомоги, кажуть фахівці. Не менш важливі правильна підготовка пацієнта, контроль його стану та подальше спостереження. Цю роботу у відділенні, зокрема, виконує лікарка-кардіологиня Тетяна Понзель. Перед операцією вона оцінює результати обстежень, допомагає підготувати пацієнта до втручання та за потреби коригує медикаментозне лікування. Особливої уваги потребують люди, які приймають препарати для запобігання утворенню тромбів, адже під час операції необхідно враховувати ризики кровотеч.

Після втручання фахівці контролюють артеріальний тиск, пульс, електрокардіограму та загальний стан пацієнта, розповідає Тетяна Понзель:

«У подальшому оцінюємо, як змінилася робота серця, чи зменшилися симптоми та наскільки ефективним виявилося лікування. Окремий напрям роботи — допомога людям із нападами прискореного серцебиття, які іноді тривають лише кілька хвилин і не завжди фіксуються під час звичайної електрокардіограми. У таких випадках можуть знадобитися тривале моніторування ЕКГ або спеціальне електрофізіологічне дослідження, яке дозволяє встановити механізм аритмії та визначити подальшу тактику лікування».

Безпека пацієнта – спільна відповідальність

Жодне оперативне втручання неможливе без роботи анестезіолога. У Закарпатському кардіоцентрі за анестезіологічне забезпечення, зокрема, відповідає Василь Молнар.

Його робота починається задовго до того, як пацієнт потрапляє на операційний стіл. Перед втручанням лікар оцінює стан здоров’я людини, результати аналізів, супутні захворювання та можливі ризики анестезії.

Якщо виникає потреба, пацієнтові призначають додаткові обстеження. Лише після оцінки всіх необхідних показників ухвалюють рішення щодо анестезіологічного забезпечення операції.

Під час втручання анестезіолог контролює життєво важливі функції організму та має бути готовим негайно реагувати на зміни стану пацієнта.

Василь Молнар порівнює роботу операційної команди із симфонічним оркестром: хірург, анестезіолог, медичні сестри та інші фахівці мають чітко розуміти свої завдання й діяти злагоджено:

«Навіть добре спланована операція може вимагати швидкої зміни тактики залежно від індивідуальних особливостей пацієнта», – додає анестезіолог.

Складна допомога ближче до дому

Розвитку відділення сприяє співпраця з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова. Так, за словами Василя Логойди, завдяки відповідному меморандуму із Закарпатською обласною радою фахівець інституту Мирослав Петканич регулярно консультує пацієнтів та бере участь у складних оперативних утручаннях в Ужгороді. Така співпраця дозволяє проводити на місці операції експертного рівня, для яких раніше пацієнтам доводилося їхати до Києва. Водночас закарпатські лікарі переймають досвід і поступово опановують нові методики.

Зокрема, протягом останніх двох років фахівці відділення почали самостійно виконувати імплантації трикамерних кардіостимуляторів.

Сьогодні відділення забезпечене необхідними пристроями та витратними матеріалами для втручань, які тут проводять. За словами завідувача, пацієнтам не потрібно самостійно купувати кардіостимулятори чи інші матеріали для операцій.

Попри зростання кількості втручань, команда бачить можливості для подальшого розвитку – розширення спектра операцій, збільшення кількості фахівців та вдосконалення допомоги пацієнтам зі складними порушеннями ритму.

Адже головний результат роботи відділення вимірюється не лише кількістю операцій. Це можливість для людини, яка ще вчора задихалася після кількох кроків, знову піднятися сходами. І для лікарів саме такі зміни найкраще пояснюють цінність їхньої роботи.

#ЗакарпатськийКардіоцентр Ми #РятуємоСерця в режимі 24/7.

 Наша адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. О. Куцина (колишня Тімірязєва), 15а.

 +380665968575 (реєстратура).

 

31 жовтня 2026р.