Десять фактів про Гуцульську коров’ячу бриндзу, яка одержить “географічне зазначення”

Varosh записав 10 фактів під час престуру до Верховинського району Івано-Франківщини, де виробники бриндзи подали заявку на реєстрацію географічного зазначення.

1.

Гуцульська коров’яча бриндза – другий в Україні харчовий продукт, який незабаром одержить реєстрацію географічного зазначення. Заявку на реєстрацію подала Асоціація карпатських ватагів, яка діє у Верховинському районі (Івано-Франківщина). Торік географічне зазначення отримала Гуцульська овеча бриндзя, тоді документи подавала Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, яка функціонує у закарпатському Рахові.

2.

Що таке “географічне зазначення”. Пояснимо простими словами і на прикладах, а також процитуємо Закон. Географічне зазначення – це і є назва продукту, як-от “Гуцульська коров’яча бриндза”, “Гуцульська овеча бриндзя”, або ж “Рокфор”, “Пармезан”, “Горгонзола” “Шампанське”, “Коньяк” “Баварське пиво”, “Любецький марципан”… Ось справжнє шампанське виготовляють винятково у французькій провінції Шампань. Продукт із географічним зазначенням може виготовлятися на чітко визначеній території, за відповідною специфікацією, технологією і з суворим контролем.

Визначення із Закону України “Про правову охорону географічних зазначень”: Географічне зазначення (назва місця походження товару) – найменування, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця, та який має особливі якості або властивості, виключно або головним чином зумовлені конкретним географічним середовищем з притаманними йому природними і людськими факторами, і всі етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюються на визначеній географічній території.

3.

Географічне зазначення – це статус, що підтверджує високу якість продукту у синтезі з традиціями та унікальністю, а також модерними стандартами виробництва. І це все суворо контролюється на внутрішньому і зовнішньому рівнях. Продукт із географічним зазначенням – це золота середина між дотриманням традицій і сучасних вимог до продукту. Таке свідоцтво підтверджує походження продукту, адже саме локація, клімат, давні гастрономічні звичаї, історія, технологія та актуальні стандарти свідчать про якість продукту.

4.

Якою є Гуцульська коров’яча бриндза з географічним зазначенням? Цей продукт може виготовлятися на чітко визначеній території, за відповідною технологією і з суворим контролем. Тобто бринзу можуть робити на полонинах, на висоті від 700 м.н.р.м., протягом чотирьох місяців випасання корів на полонинах – зазвичай із 20 травня по 20 вересня. Корови мають харчуватися винятково різнотрав’ям. Де пасуться корови, там і працює сироварня. Гуцульська коров’яча бриндза виготовляється із непастеризованої сировини. Словом, унікальність пов’язана зі специфікацією, дотриманням процесів виробництва, високогірним кліматом, різнотрав’ям, яким живляться корови.

Окрема історія – це рецептура, температурний режим, оснащення, послідовність процесів – про такі напрочуд цікаві тонкощі розповімо згодом.

Цей сир можуть готувати винятково у високогірних районах Івано-Франківщини, Закарпаття, Чернівеччини.

5.

Чи можуть виготовляти Гуцульську коров’ячу бриндзу виробники, які не забезпечують вищезазначених стандартів? Ні. Звісно, вони можуть робити звичайну коров’ячу бринзу десь у низинах, та навіть у домашніх умовах. Але це буде просто коров’яча бринза, а не Гуцульська коров’яча бриндза. Тобто якість, ідеальність продукту визначається географією, самобутніми традиціями у симбіозі із сучасними технологіями та контролем. Власне, кожен ладен робити бринзу, але надалі не кожен зможе називати свій продукт “Гуцульська коров’яча бриндза”.

6. 

Документи на реєстрацію ГЗ Гуцульської коров’ячої бриндзи подала Асоціація карпатських ватагів, яка діє у Верховинському районі. Нею керує Іван Мойсюк, який займається бринзою з 1995 року. До Асоціації наразі входять 25 учасників, з них 16 виготовляють сир, а решта – це науковці, гіди. І ось шестеро виробників із Верховинського району Івано-Франківщини вже незабаром отримають право виробляти ГЗ (маркувати свій продукт як ГЗ) – опісля проходження зовнішнього контролю незалежного сертифікаційного органу.

Інші виробники коров’ячої бринзи, які виготовляють сир за вищезазначеними умовами і специфікою Гуцульської коров’ячої бриндзи, також можуть отримати право виробляти ГЗ. Для цього їм слід пройти внутрішній контроль Асоціації карпатських ватагів  і зовнішню сертифікацію незалежного сертифікаційного органу – сертифікаційної компанії “Органік стандарт” . Тобто виробники коров’ячої бринзи із високогірних районів Закарпаття і Чернівеччини також мають право на такий статус.

7. 

Аби підготуватися до виробництва ГЗ, треба було пройти спеціальне навчання протягом двох років з експертами з України та ЄС. Це були курси, тренінги, обмін досвідом – щодо сертифікації, стандартів, культури тощо.

8. 

Надалі відбулися два рівні контролю: внутрішній і зовнішній. Внутрішній проводила комісія Асоціації карпатських ватагів, а зовнішній – столичні експерти незалежного сертифікаційного органу. До речі, робота київської комісії вартує 250 євро на день, вона працювала три дні.

9.

Сертифікацію проводить незалежний сертифікаційний орган, а рішення про реєстрацію ГЗ ухвалює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Асоціація очікує одержати сертифікат географічного зазначення протягом найближчих двох місяців. Всі етапи налагодження процесів і перевірок пройдені, тож ніщо не перешкоджає отриманню цього документу.

10. 

Сертифікат відповідності діє два роки і дає право виробляти ГЗ, маркуючи його відповідним чином. Відтак надалі слід знову проходити зовнішній контроль. Натомість ГЗ реєструється безстроково.

Евеліна Гурницька, Varosh