Продавець-консультант ужгородського магазину "АТБ" Ірина Мокіна: "Люблю цю роботу, відчуваю себе тут на своєму місті"
Аби понад 3,5 тисячі найменувань гарантовано якісних товарів завжди займали свої звичні місця на численних поличках магазинів найбільшої вітчизняної торговельної мережі в 24 областях країни, докладає максимум зусиль велика команда корпорації "АТБ" – понад 68 тисяч осіб! Переважна більшість із них (44546 ос.) – це представниці чарівної статі. Цього року Міжнародний жіночий день багато хто традиційно відсвяткує на своєму робочому місці. Недарма в магазинах "АТБ" називають свій дружний колектив "робочою родиною". Ці дивовижні жінки відіграють визначальну роль у процесі динамічного розвитку найбільшої торговельної компанії країни, забезпечують населення якісними продуктами за справедливими цінами. Корпорація щороку відкриває близько сотні магазинів "АТБ", при цьому створюючи п'ять-сім тисяч нових робочих місць.
Уже кілька років поспіль "АТБ" посідає лідируючі позиції в рейтингові найкращих роботодавців галузі роздрібної торгівлі. У супермаркетах "АТБ" у різних куточках нашої країни можна зустріти жінок не тільки за касою або біля прилавку. Часто-густо вони вправно керують магазинами, працюють логістами, товарознавцями, бухгалтерами, очолюють відділи контролю якості "АТБ" і навіть займаються питаннями охорони та безпеки (438 співробітниць). Компанія може навести багато прикладів, як, прийшовши на просту посаду, жінка з часом стає фахівцем найвищого рівня, проходить безоплатну підготовку в учбовому центрі "АТБ" (сьогодні таких чотири), будує успішну кар'єру, може стати керівником регіонального підрозділу компанії. Згідно з даними із відкритих джерел 85% керівників супермаркетів "АТБ" розпочинали кар'єру з пересічних посад, наприклад продавця-консультанта. Зараз жінки очолюють роботу 1150 магазинів мережі. Всього в супермаркетах торговельної мережі працюють 40896 представниць слабкої статі. Наймолодшій із них лише 18 років, а є співробітниця, яка відсвяткувала свій 78-й день народження. Окрім добре знайомої українцям мережі "АТБ-Маркет" до складу корпорації також входять численні підприємства, які займаються управлінням активами, логістикою, виробництвом продуктів харчування. Завдяки праці десятків тисяч українських жінок вони багато років є лідерами в своїх сегментах бізнесу. Ритейл вимагає від працівників максимальної самовіддачі. Як розповіли нам співробітниці "АТБ", коли віриш у власні сили, коли робота для тебе не тільки спосіб заробітку, але й частина твого життя, то будь-яке завдання чудово виконаєш! Хоч відкрити новий магазин, хоч підкорити регіон!- Ірино Олегівно, знаємо, ви прагнете пройти навчання. Яку спеціальність обрали?
- Чесно кажучи, ще остаточно не вирішила. Маю велике бажання розвиватися, пізнавати нове, цікаве, підкорювати нові вершини, будувати кар'єру у галузі роздрібної торгівлі. Відчуваю, що саме у цій галузі моє покликання. Отже, маю мету. Тепер справа за її втіленням у життя.
- Напередодні 8 Березня не можу не спитати: як вважаєте, сьогодні жінки мають такі самі можливості для самореалізації, як і чоловіки?
- На мою думку, так. Якщо людині подобається певна робота, то неважливо ти чоловік чи жінка. У галузі роздрібної торгівлі не завжди буває просто та легко, але я люблю цю роботу, відчуваю тут себе на своєму місті.
- Наразі ж маєте ще гарні перспективи. Як відомо, 85% представників адміністративного персоналу компанії свого часу влаштувались сюди на прості посади.
- Так, це також важливо, адже, пропрацювавши певний час, людина може захотіти зростання, розвитку, виходу з так званої зони комфорту.
- Скажіть, будь ласка, що є для вас найкращим подарунком до 8 Березня?
- Для мене 8 Березня – просто приємне свято весни та жіночності. Головне, аби діточки були здорові та у родині панувала любов.
Василь Полонський
До теми
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
До цієї новини немає коментарів