Продавець-консультант ужгородського магазину "АТБ" Ірина Мокіна: "Люблю цю роботу, відчуваю себе тут на своєму місті"
Аби понад 3,5 тисячі найменувань гарантовано якісних товарів завжди займали свої звичні місця на численних поличках магазинів найбільшої вітчизняної торговельної мережі в 24 областях країни, докладає максимум зусиль велика команда корпорації "АТБ" – понад 68 тисяч осіб! Переважна більшість із них (44546 ос.) – це представниці чарівної статі. Цього року Міжнародний жіночий день багато хто традиційно відсвяткує на своєму робочому місці. Недарма в магазинах "АТБ" називають свій дружний колектив "робочою родиною". Ці дивовижні жінки відіграють визначальну роль у процесі динамічного розвитку найбільшої торговельної компанії країни, забезпечують населення якісними продуктами за справедливими цінами. Корпорація щороку відкриває близько сотні магазинів "АТБ", при цьому створюючи п'ять-сім тисяч нових робочих місць.
Уже кілька років поспіль "АТБ" посідає лідируючі позиції в рейтингові найкращих роботодавців галузі роздрібної торгівлі. У супермаркетах "АТБ" у різних куточках нашої країни можна зустріти жінок не тільки за касою або біля прилавку. Часто-густо вони вправно керують магазинами, працюють логістами, товарознавцями, бухгалтерами, очолюють відділи контролю якості "АТБ" і навіть займаються питаннями охорони та безпеки (438 співробітниць). Компанія може навести багато прикладів, як, прийшовши на просту посаду, жінка з часом стає фахівцем найвищого рівня, проходить безоплатну підготовку в учбовому центрі "АТБ" (сьогодні таких чотири), будує успішну кар'єру, може стати керівником регіонального підрозділу компанії. Згідно з даними із відкритих джерел 85% керівників супермаркетів "АТБ" розпочинали кар'єру з пересічних посад, наприклад продавця-консультанта. Зараз жінки очолюють роботу 1150 магазинів мережі. Всього в супермаркетах торговельної мережі працюють 40896 представниць слабкої статі. Наймолодшій із них лише 18 років, а є співробітниця, яка відсвяткувала свій 78-й день народження. Окрім добре знайомої українцям мережі "АТБ-Маркет" до складу корпорації також входять численні підприємства, які займаються управлінням активами, логістикою, виробництвом продуктів харчування. Завдяки праці десятків тисяч українських жінок вони багато років є лідерами в своїх сегментах бізнесу. Ритейл вимагає від працівників максимальної самовіддачі. Як розповіли нам співробітниці "АТБ", коли віриш у власні сили, коли робота для тебе не тільки спосіб заробітку, але й частина твого життя, то будь-яке завдання чудово виконаєш! Хоч відкрити новий магазин, хоч підкорити регіон!- Ірино Олегівно, знаємо, ви прагнете пройти навчання. Яку спеціальність обрали?
- Чесно кажучи, ще остаточно не вирішила. Маю велике бажання розвиватися, пізнавати нове, цікаве, підкорювати нові вершини, будувати кар'єру у галузі роздрібної торгівлі. Відчуваю, що саме у цій галузі моє покликання. Отже, маю мету. Тепер справа за її втіленням у життя.
- Напередодні 8 Березня не можу не спитати: як вважаєте, сьогодні жінки мають такі самі можливості для самореалізації, як і чоловіки?
- На мою думку, так. Якщо людині подобається певна робота, то неважливо ти чоловік чи жінка. У галузі роздрібної торгівлі не завжди буває просто та легко, але я люблю цю роботу, відчуваю тут себе на своєму місті.
- Наразі ж маєте ще гарні перспективи. Як відомо, 85% представників адміністративного персоналу компанії свого часу влаштувались сюди на прості посади.
- Так, це також важливо, адже, пропрацювавши певний час, людина може захотіти зростання, розвитку, виходу з так званої зони комфорту.
- Скажіть, будь ласка, що є для вас найкращим подарунком до 8 Березня?
- Для мене 8 Березня – просто приємне свято весни та жіночності. Головне, аби діточки були здорові та у родині панувала любов.
Василь Полонський
До теми
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
До цієї новини немає коментарів