"Із Закарпаття звернень поки не було", — омбудсмен про порушення 30 статті мовного закону

Майже 100 звернень надійшло за останні 3 дні до офісу мовного омбудсмена. Люди заявляли, що не можуть одержати інформацію як клієнти українською мовою. Із Закарпаття скарг поки не отримували, — каже уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Передусім це стосувалося того, що дехто відмовлявся обслуговувати українською. Дехто надіслав свої скарги з підтвердженням того, що цінники та вивіски недержавною мовою. Найбільша кількість звернень із Києва та Київської області. Є звернення зі Львова, Дніпра, Харкова, Одеси, Кропивницького, Вінниці, Рівного, Сєвєродонецька. З Ужгорода та з Закарпаття загалом таких звернень поки не надходило", — розповів Тарас Кремінь.

Від 16 січня в Україні почала діяти 30 стаття закону "Про функціонування української мови як державної". Тобто на роботі спілкуватися державною мовою зобов’язані працівники всіх сфер обслуговування в Україні.

Близько 5 місяців у салоні краси в Ужгороді працює Ксенія. З клієнтами, каже, спілкується українською, однак за необхідності перелаштовується. І це дозволяє їй робити закон про мову. Тобто, якщо клієнт наполягає, з ним можна спілкуватися тою мовою, яка влаштовуватиме обидвох.

"В мене є дівчина-клієнтка, з Росії. Я була змушена розмовляти російською, тому що вона просто не розуміє українську. Якщо буде така ситуація, що вона до мене прийде, я буду змушена перейти на російську мову, бо вона мене не буде розуміти. Ось і все", — каже Ксенія Звездьонкіна.

Фітнес-тренерка Каріна Галушка, яка прийшла в салон, каже: і в побуті, і з клієнтами говорить українською. До того, що почала діяти 30-та стаття мовного закону, ставиться добре. Розповіла, що з однією російськомовною клієнткою спілкувалась українською і непорозумінь не було.

"Я вважаю, що це великий прорив, тому що ми українці. І наша мова повинна підтримуватися. Мова дуже милозвучна, щира, тому чому б і ні?!", — розповіла Каріна

16 років водієм маршрутки працює Мирон. Із пасажирами, каже, українською спілкується завжди, а не тільки на вимогу: "Це не проблема, бо ми українці. Ми закарпатці. Все нормально. Всі по-українськи говорять", — сказав чоловік.

"Без різниці взагалі, — сказав Денис, який купує в магазині. — Я говорю як українською, так і російською мовами. Коли необхідно, переключаюся або на українську, або на російську. В мене не було з цим проблем".

Ужгородець Юрій Славік 10 років проводить екскурсії на Закарпатті. З туристами спілкувався українською і до початку ухвалення мовного закону в 2019-му.

"Якщо хтось із групи просив мене, чи можна російською проводити, але я розумів, що він з українського регіону, то я питав у групи. Якщо більшість схилялася до української, то я проводив українською. Тим більше Закарпаття позиціонується, як західна Україна. Люди сюди часто приїжджають з південно-східної України, аби почути українську мову, бо там у побуті її можна рідко зустріти. І навіть по-закарпатськи вживаю слова (звичайно, з перекладом) для того, щоби підкреслити якісь локальні особливості регіону", — розповів екскурсовод.

Від 16 січня 2021-го споживачам зобов'язані надавати дані про товари чи послуги українською мовою. Державною мають бути і назви на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, у меню, електронних договорах, на квитках чи маркуваннях. Інформацію можна дублювати іншими мовами, проте першочергово вас мають обслуговувати державною. І якщо ці норми хтось порушує, громадяни можуть звертатися до офісу мовного омбудсмена, — каже Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь:

"Сфера обслуговування — це не лише торгівля. Можна визнати і сферу освіти, надання соціальних послуг: догляд, консультування, надання притулку, соціальна адаптація. Це і медичне обслуговування, а також правова допомога, в тому числі безоплатна. Ви можете або попросити виконувати мовний закон, або звернутися безпосередньо до керівництва супермаркету, перукарні. Якщо це не дії, напишіть скаргу на поштову адресу: м. Київ, пров. Музейний, 12 або надішліть електронну заявку на нашому сайті mova-ombudsman.gov.ua", — розповів омбудсмен.

За можливості потрібно надіслати аудіо чи відеофайл як підтвердження того, що мовний закон порушили. Впродовж 30 днів заклад можуть попередити та попросити усунути порушення, — пояснює Тарас Кремінь. А з 16 липня 2022 року за повторне порушення штрафуватимуть від 5100 до 6800 гривень.