Закарпатка – героїня фейку про «розп’ятого мальчіка» розповіла, як її цькують в РФ

Про це йдеться на Ютуб каналі Fake News.
Закарпатка, що жила у Слов’янську, Галина Пишняк у 2014 році дала інтерв’ю російському «Первому каналу». Там вона розповіла про хлопчика, якого українські військові начебто, страшно сказати, розіп’яли у Слов’янську.
Однак про те, що розповіла цю історію, Пишняк шкодує.
«Я шкодую, що розповіла про цю історію, тому що вона обернулася в гіршу сторону. Якби я знала, що це так негативно вплине на мою сім’ю, я б була як інші люди: „Я нічого не бачу, я нічого не знаю“. Мене дуже цькували, було цькування дітей», — говорила Пишняк.
«Загалом у Росії люди погано ставляться, коли дізнаються що ми — біженці. Не сприймають нас за людей. Кажуть: «Вали в свою Україну, тебе тут ніхто не чекав». Кажуть: «Україна — це ворог, а ти — Україна», — скаржилася жінка.
У підсумку жінка визнала, що до її родини росіяни ставляться дуже погано — «не сприймають за людей».
Зараз жінка (разом зі своїм чоловіком — колишнім Київським беркутівцем, а потім бойовиком так званої «ДНР») мешкає російській глибинці під Смоленськом, де єдина визначна пам’ятка в місті, — це покинутий завод. Регіон той, до слова, доволі депресивний.
Пишняк із чоловіком дуже задоволені, що отримали громадянство Росії. Вона зізналась, що потрапила в базу «Миротворця», ще до історії з «розп’ятим мальчіком в трусіках», бо допомагала терористам.
«Потім всі ці дурниці (Євромайдан — Ред.) трапилися, він пішов в ополчення — він сам зі Слов’янська. Я допомагала хлопцям (терористам „Л/ДНР“) ліками, продуктами, одягом — за це потрапила в „Миротворець“. Сама я з Західної України. Майже всі мої родичі там, я не спілкуюся з ними», — повідомила Пишняк.
Жодного доказу історії Пишняк журналісти так і не знайшли (що й не дивно, адже це вигадка від початку до кінця), проте жінка й досі стверджує, що не брехала.
«Я не хочу нічого говорити — ані так, ані спростовувати. Кожен має право на свою думку», — сказала вона.
Журналісти опитали місцевих літніх жінок у Слов’янську, де нібито розіп’яли хлопчика. Ті розповіли, що було всяке, але такого факту ніхто не знає і якби він був, то вони б точно знали про це «розп’яття», бо є місцевими.
Також розслідувачі фейку провели паралель цієї історії із британським пропагандистським міфом про «розіп’ятого канадського солдата» під час Першої світової війни.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Гвардійці 26 Закарпатського полку відпрацьовують ураження повітряних цілей роботизованим комплексом
- Проєкт «Успішні жінки Закарпаття – 2026»: медійники краю презентували нове видання про лідерок регіону
- Новий навчальний рік стартував: Центр «Інтелект» відкриває набір на Групу продовженого дня в Ужгороді
- Близько 4 тисяч першокурсників стали студентами УжНУ
- У наступні 2 тижні на Закарпатті прогнозують подальше зниження рівнів води у річках
- На Закарпатті запускають цикл безкоштовних психологічних майстер-класів
- Від кулеметника до бойового медика: історія закарпатця «Зуба», який рятує побратимів
- На Закарпатті дефіцит донорської крові: яких груп потребують найбільше
- Що зміниться для українців від 1 вересня: тарифи, виплати, нова банкнота та правила в школах
- Став своїм: лелека оселився на території підрозділу закарпатських прикордонників
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
До цієї новини немає коментарів