Як правильно організувати торгівлю на ринках, вирішити проблему стихійної вуличної торгівлі в Ужгороді?
Іван Петрович поінформував, що міська влада намагається знайти дієві механізми для усунення торгівлі «з тротуару», з багажників авто і загалом у невстановлених місцях. Крім захаращеності вулиць, необхідності додаткових ресурсів для прибирання – працівників, техніки, коштів – така торгівля ще й небезпечна для здоров’я покупців.
За словами заступника міського голови, у розмовах із ним продавці запевняли, що на території ринків немає торгових місць або ж є тільки не на центральних рядах, куди не доходять покупці. Представники ж ринків запевнили, що місця для продавців є, розповіли, що деякі продавці не погоджуються торгувати всередині ринку, навіть якщо їм пропонують місця без оплати – на тротуарі під ринком, де інтенсивний потік перехожих, більша ймовірність продати свій товар. Хоча вірно й те, що, до прикладу, на «зеленому базарі» в центрі Ужгорода на центральних рядах здебільшого стоять продавці, які торгують там щодня вже багато років.
Розбудова торгових місць на ужгородських ринках триває – чималу кількість облаштували на так званому «п’яному базарі», орієнтовно з вересня планують задіяти близько 4 тисяч квадратних метрів площі на ринку біля «Білочки». Іван Шимон, підсумовуючи сьогоднішню зустріч, наголосив, що вуличних продавців будуть скеровувати до керівництва ринків, бо таким чином підприємства зможуть отримувати більше коштів за торгові місця, всі продавці, які користуються територією базарів, будуть у рівних умовах, місто не нестиме витрати на прибирання, не буде захаращуватися, а їжа і товари будуть більш безпечними для покупців.
Ужгородська міська рада
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
До цієї новини немає коментарів