Михайло Поляк – про «Дельту», забезпеченість лікарень киснем і чи хворіють вакциновані

Михайле Амброзійовичу, Закарпаття поки тримається в жовтій зоні, тим не менше вже очевидно, куди рухаємося. Яка ситуація зараз із хворими на ковід?
Яка ситуація на сьогодні? Однозначно, рухаємося в погану сторону, краще за це скажуть цифри: стаціонари, відведені під лікування хворих із ковід, завантажені на 60,1 %, в них перебувають 830 хворих, це при тому, що загалом по області задіяні для боротьби з недугою 1380 ліжок у 13 лікарнях. При потребі можуть бути розгорнуті додаткові місця. Померло на сьогодні по стаціонарах 13 хворих (дані на 3 листопада), за весь період ковід уже забрав життя 1397 закарпатців.
Задіяні – це одне, але чи будуть вони забезпечені всім необхідним для надання медичної допомоги – медикаментами, медперсоналом?
Можемо задіяти всі лікарні, які є в області. Останніми задіяли Воловецьку і збільшили в деяких лікарнях кількість ліжкомісць…
Задіяні – це значить, що вони забезпечені персоналом, киснем, і я хочу сказати, що забезпечені на 100 % киснем – або централізованим, або балонним, або кисневими концентраторами.
Централізованим киснем не заповнені всі медичні заклади, як і наша лікарня, на жаль. Наприклад, почнемо з закладів у обласному центрі: у обласній інфекційній лікарнізаповненість становить 77,6 % (це 69 хворих), загалом ліжок під ковід відведено 90. Але якщо ми говоримо про централізований кисень, то підведений він тільки до 36 ліжок, інші забезпечені кисневими концентраторами, тобто, ми можемо ними скористатися! У нас є понад 80 кисневих концентраторів, 25 кисневих балонів, останні щоразу при потребі заправляємо і в разі потреби підключаємо їх до рампи і подаємо в систему, коли їх не вистачає. Це особливо стосується хворих в реанімації, які споживають по 45 літрів в хвилину.
Періодично підвозимо кисень із Мукачева, а туди зі Львова. Останнім часом стільки, скільки є потреба, забезпечують, це приблизно один раз на 3-4 дні замовляємо по 20 балонів. Трішки були несвоєчасні поставки, коли завод не працював, але зараз усе в нормі.
По інших лікарнях те ж саме: є кисневі станції, балони, концентратори..
Кожна лікарня зараз працює над тим, щоб до кожного ліжка підвезти централізований кисень. В обласній інфекційній лікарні виготовлена проєктно-кошторисна документація для підведення централізованого кисню, наразі проходимо тендерну процедуру. За проєктом, поставимо резервуар для кисню обсягом 2 тони, який буде постачати централізовано кисень до всіх наявних у лікарні ліжок (загалом 100, відведені для хворих із ковід 90).
Сподіваємося, що до кінця листопада проєкт буде завершено.
Яка ситуація із централізованим постачанням кисню загалом по області, по інших лікарнях?
Наскільки я володію ситуацією, то у всіх лікарнях, відведених для ковід, або завершені, або розроблені такі проєкти, але стан їх виконання не скажу.
Спалах захворюваності на «Дельта»-штам– це епідемія невакцинованих, чи так це?
З тих, хто поступає до нас, вакциновані одиниці, більше того: серед сотень пацієнтів, які були госпіталізований до інфекційної лікарні за весь поточний рік, може, з десяток вакцинованих, і то вони поступають буквально останнім часом, у жовтні. Підозрюю, що це переважно ті люди, які отримали щеплення від ковід на початку вакцинальної кампанії, і вже пройшло щонайменше півроку чи й більше часу від введення вакцини. Чому на Заході говорять про бустерну дозу? Бо вона потрібна для продовження тривалості захисту!
Перебіг хвороби змінився? Протоколи лікування «Дельти»?
Протоколи певною мірою змінилися, але це незначні зміни, раз у три місяці вони оновлюються, ми лікуємо за останнім протоколом.
Узагалі треба сказати, що «Дельта» по клініці теж трішки відрізняється, це переважно катаральний та кишковий синдроми, причому останній більше виражений. Хвороба важче протікає, більше пацієнтів кисневозалежних. Ще одне спостереження – хворі справді більш важкі, ніж під час захворювання іншими штамами, поступають у важчому стані й потребують довшого лікування, особливо це стосується реанімаційних хворих.
Майже у кожний стаціонар поступають або кисневозалежні, або за 1-2 дні стають такими. Пацієнти перебувають у лікарні тиждень чи більше – залежить від ступеню важкості, і можуть перебувати на кисневі, але іноді й цього мало й навіть виписуємо кисневозалежного і тоді він перебуває на амбулаторному лікуванні з кисневою підтримкою!
Закарпатські лікарі говорять про високу смертність від «Дельти»: неодноразово звучали заяви про високу смертність, мовляв, зараз, при жовтій зоні, кількість померлих мало не як під час піку попередньої хвилі… Причина?
Цей штам дуже агресивний, на організм людини чиниться велике вірусне навантаження, яке проявляється вже в перші дні нездужання, особливо у людей віком за 60 (а вони практично всі вже мають хронічні супутні захворювання), і вони дуже швидко стають кисневозалежними.
Інша причина: багато хто лікується самостійно вдома, і тоді потрапляють до нас переважно в запущеному стані. Загалом, в стаціонар із легкою формою перебігу пацієнтів не госпіталізуємо, потрапляють люди переважно при середньому чи важкому перебігу, останніх дуже велика частка – 30-40 %, а з них ще близько 5-7 % потребують реанімаційного забезпечення. Реанімації знову по області майже заповнені, є хворі, певна річ, які перебувають на апараті ШВЛ.
Але це ще не пік, кількість хворих тільки зараз зростає. На минулому тижні було й по 440 хворих за добу, зараз 330 нових випадків, ця цифра зростає. Біда, що не всі обстежуються!
Вочевидь, ще зараз не пік, коли очікуємо? Ближче до свят? Привезуть заробітчани?
Так, ще однозначно не пік, чи стане більше хворих під час свят – можливо, але щодо заробітчан і того факту, що вони можуть збільшити кількість хворих, то маю сумніви, бо ті, хто працює за кордоном, в основному вакциновані.
Одне можу сказати: щоб уберегтися, потрібно вакцинуватися, і ми, лікарі, результати щеплювальної кампанії бачимо якнайкраще!
Спасибі за розмову й міцного здоров’я вам та всьому колективу!
Надія Петрів, KISZó
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
До цієї новини немає коментарів