До 75-річчя Закарпатського драмтеатру запровадили святкову анкету

До ювілею найбільший театр Закарпаття розробив святкову анкету. Першим на неї відповів актор Рудольф Дзуринець, який нещодавно став Президентським стипендіатом. Провідний майстер сцени, який працює в театрі вже 15 років, розповідає, що потрапив на театральну сцену випадково, адже мріяв стати юристом. Коли підробляв на будівництві, товариш порадив піти на прослуховування в Закарпатський муздрамтеатр. З того все і почалося. Одна з його улюблених ролей – Моріс у «Нічному вартівнику та пралі», про яку мріяв здавна. Серед особистих плюсів називає працелюбність, впертість, настирливість, серед мінусів – непростий характер. Окрім роботи в театрі, Рудольф Дзуринець танцює у колективі «Візерунки Закарпаття» в Закарпатській обласній філармонії та керує театральною студіє «ДАР».
Натомість заслужений артист України Василь Шершун, який працює вже 40 років у Закарпатському муздрамтеатрі, зізнається в анкеті, що в театрі йому все подобається, бо любить свою роботу. Головним своїм досягненням вважає можливість самовиразитись як актор, режисер і драматург. Вважає, що рідному театру не вистачає комплектації якісними кадрами. Поза сценою Василь Шершун читає, пише, спілкується з колегами, дітьми та внуками, займається садом і городом, будує, столярує, куховарить, провадить громадську роботу в Національній спілці театральних діячів України. У житті прагне у будь-яких ситуаціях залишатися людиною.
Детальніше з ювілейними анкетами можна ознайомитися на сайті Закарпатського муздрамтеатру, де вони публікуватимуться протягом театрального сезону.
А в цю п’ятницю, 12 листопада, о 19.00 на малій сцені шерегіївці покажуть італійську комедію-фарс-детектив Даріо Фо і Франка Раме «Я чекаю на тебе, мій любий!» . У суботу, 13 листопада, о 18.00 на великій сцені зіграють латвійську драму молодості П.Путніньша «Нічний вартівник та праля» з Рудольфом Дзуринцем в головній ролі.
Олександр Гаврош, завідувач літературно-драматичною частиною Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв
До теми
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном


До цієї новини немає коментарів