До 75-річчя Закарпатського драмтеатру запровадили святкову анкету

До ювілею найбільший театр Закарпаття розробив святкову анкету. Першим на неї відповів актор Рудольф Дзуринець, який нещодавно став Президентським стипендіатом. Провідний майстер сцени, який працює в театрі вже 15 років, розповідає, що потрапив на театральну сцену випадково, адже мріяв стати юристом. Коли підробляв на будівництві, товариш порадив піти на прослуховування в Закарпатський муздрамтеатр. З того все і почалося. Одна з його улюблених ролей – Моріс у «Нічному вартівнику та пралі», про яку мріяв здавна. Серед особистих плюсів називає працелюбність, впертість, настирливість, серед мінусів – непростий характер. Окрім роботи в театрі, Рудольф Дзуринець танцює у колективі «Візерунки Закарпаття» в Закарпатській обласній філармонії та керує театральною студіє «ДАР».
Натомість заслужений артист України Василь Шершун, який працює вже 40 років у Закарпатському муздрамтеатрі, зізнається в анкеті, що в театрі йому все подобається, бо любить свою роботу. Головним своїм досягненням вважає можливість самовиразитись як актор, режисер і драматург. Вважає, що рідному театру не вистачає комплектації якісними кадрами. Поза сценою Василь Шершун читає, пише, спілкується з колегами, дітьми та внуками, займається садом і городом, будує, столярує, куховарить, провадить громадську роботу в Національній спілці театральних діячів України. У житті прагне у будь-яких ситуаціях залишатися людиною.
Детальніше з ювілейними анкетами можна ознайомитися на сайті Закарпатського муздрамтеатру, де вони публікуватимуться протягом театрального сезону.
А в цю п’ятницю, 12 листопада, о 19.00 на малій сцені шерегіївці покажуть італійську комедію-фарс-детектив Даріо Фо і Франка Раме «Я чекаю на тебе, мій любий!» . У суботу, 13 листопада, о 18.00 на великій сцені зіграють латвійську драму молодості П.Путніньша «Нічний вартівник та праля» з Рудольфом Дзуринцем в головній ролі.
Олександр Гаврош, завідувач літературно-драматичною частиною Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв
До теми
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
До цієї новини немає коментарів