Самостійно шиють для себе одяг. Родина Богар з Закарпаття хоче створити музей ромської культури

Давид Богар разом із родиною живуть у селі Підвиноградів. Їх називають "Чоканарі" через ремесло, яким вони займаються.
"На себе ми кажемо "Чоканарі" – це ті, що працюють з молотком. У нас є своє ремесло, яке прикріпило до нас це прізвисько "Чоканарі", клепач, молоток, яким ми виготовляємо металеві вироби. Ми працюємо молотком, тому і самі себе називаємо так. Це той випадок, коли наше ремесло визначає нашу "касту", — розповів Давид Богар.

У його родині особливу увагу приділяють жіночому вбранню. Давид Богар розповів: "Однією з найцінніших речей, яка є традиційною, це те, що жінка повинна бути у довгому платті. Найбільше нас вирізняє від усіх – одяг".
"Ці сукні більш нарядні. Ці для буденних днів: на зібрання або до школи. Коли хочеться причепуритися, вдягаємо ці. А ось ці – вони особливі. Тканину ми купуємо. Шиття займає приблизно тиждень часу. Ідеї дивимося на сайтах", — сказала дружина Давида Богара Катерина.

Носять роми Підвиноградова різні прикраси, зокрема, й корони. "Якщо вдаватися в історію інших ромів, то вони кажуть, що їхні предки теж носили ромський одяг, але зараз не носять. Є декілька причин для цього: одяг потрібно шити, потрібно вкладати працю, і ця праця є нелегкою", — сказала Катерина Богар.

Давид розповів: за їхніми традиціями, чоловіки й жінки мають різні заняття, також на заходах сидять окремо.
"Коли відбувається весілля чи свято, то ми намагаємось, щоб всі були окремо — жінки від чоловіків. Якщо говорить чоловік з чоловіком, то жінка не має права втручатись і розмовляти. У сім'ї мама повинна доглядати за дитиною, займатись прибиранням, готувати їжу. А батько повинен навчати своїх синів пунктуальності, в школі, щоб все було гаразд. Батько навчає, як мають сини жити й вміти заробляти гроші. Ми передаємо своє традиційне ремесло чи бізнес дітям і, коли вони стануть дорослими, то одразу вже будуть керувати бізнесом", — розповів Давид Богар.

Щоб зберегти пам'ять про традиції, одяг та ремесло ромів Підвиноградова, Давид Богар планує створити музей місцевої ромської культури.
"Таких таборів, як тут у Підвиноградові й Королеві, таких нема. Це дуже цінно, що такого не можна знайти більше ніде в Україні" — додав Давид Богар.
Суспільне Закарпаття
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Триває відбудова дерев’яної синагоги ХІХ століття з с. Великі Ком’яти в Ужгородському скансені
- В Ужгороді відкриють виставку графіки Василя Шандра «Ой, неборе…»
- Цими вихідними в Ужгороді вдруге пройде етнофестиваль «Цвіт папороті»
- День місцевих традицій відбудеться у Синевирській Поляні: що буде цікавого
- Лемки, бойки, гуцули та долиняни в одній залі: музей ім. Т. Легоцького оновив унікальну експозицію
- В Ужгородському замку розкажуть про життя та спадщину Кароя Мейсароша
- Фестиваль «Кіно сусідів» оприлюднив програму: що покажуть цього року
- На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
- Спадщина гуцулів: скансен запрошує на ексклюзивну кураторську екскурсію
- Фільм "Вічник" за книгою закарпатського письменника Мирослава Дочинця придбали для показу в чотирьох країнах
- Заслужений академічний Закарпатський народний хор отримав статус національного
- «Між формою і знаком» – в Ужгороді представили персональну виставку робіт Едуарда Приходька
- В Ужгородському замку представили доробок одного з найкращих знавців кримськотатарської орнаменталістики Рустема Скибіна
- Маловідомі сторінки історії Закарпаття: в Ужгородському замку відбудеться лекція про Едмунда Егана
- Хор «Кантус» завершив концертний сезон хоровою композицією «Надія»
- В Ужгородському замку відкриють виставку «Qalqan / Щит», присвячену кримськотатарській культурі
- Ужгородців та гостей міста запрошують на тематичну екскурсію про любовну магію Закарпаття
- В Ужгородському замку відкрили першу в історії музею виставку раритетних друкарських машинок
- До 56-річчя скансену в Ужгороді відкриють дві тематичні виставки з фондової колекції
- 40-річний ювілей відзначив народний ансамбль танцю «Джерельця Карпат»

До цієї новини немає коментарів