Йосип Резеш: "Допомога іншим піднімає мене на дусі"

• Йосипе, дякую насамперед за вашу небайдужість! Скажіть, чи складно було емоційно та морально мобілізуватися для допомоги?
• Я скажу так: люблю свою державу. Ще до війни я мав можливість поїхати за кордон, але ніколи над цим не задумувався. Тим більше тепер, коли почалися повномасштабні військові дії, розумію, що потрібний тут. Жодної секунди не було сумніву. Люди, які люблять державу, свій край, у такий скрутний час повинні сумлінно працювати на місці. Але мобілізуватися мені не було важко, навпаки, допомога іншим підняла мене на дусі.
• Роботи дуже багато. Яку допомогу надаєте ви?
• Я виконавчий директор Асоціації «Об’єднання прикордонних органів місцевого самоврядування Закарпаття». Тепер наша Асоціація займається доставкою гуманітарних вантажів із Угорщини в Україну, розподіляємо їх відповідно до потреб кожної ОТГ, що входять до Асоціації (таких загалом 10 – ред.). Ми займаємося юридичним супроводом, логістикою гумвантажів. В Угорщині є склади, на яких розвантажують допомогу, а ми організовуємо її перевезення сюди.
• Як розподіляєте вантаж?
• Відповідно до потреб наших ОТГ-учасниць Асоціації, розподіляємо допомогу в різні частини Закарпаття. Ми допомагаємо не лише в нашій області – відправляємо також і в центральну частину України через Виноградівський народний хаб.
• Йосипе, у які частини краю потрібна найбільше допомога?
• Складна ситуація в Ужгороді. Але це зрозуміло – логістичний центр прибуття переселенців. Як я вже казав, до складу нашої Асоціації входить близько 10 територіальних громад. Вони майже всі отримали гумвантажі за посередництва сусідніх країн. Територіальні громади переповнені внутрішньо переміщеними особами, які не поїхали за кордон.
• У чому сьогодні найбільша потреба?
• Спершу була потреба в матрацах, подушках, спальних місцях. Тепер інша проблема – маємо потребу в продуктах харчування, гігієнічних засобах для переселенців. Школи, буд культури. Кожна територіальна громада мала забезпечити приміщення для внутрішньо переміщених осіб – гуртожитки, школи, будинки культури тощо. Туди впринципі також можна приносити продукти.
• Як можуть закарпатці долучатися до допомоги?
• Кожен знає, де саме в його територіальній громаді перебувають внутрішньо переміщені особи. Можна приготувати їсти, допомогти з розселенням, просто погратися з дітьми. Кожен може долучитися.
• Декілька тижнів триває повномасштабна війна. Що вас вражає?
• Мене вразила згуртованість людей, які не поїхали, залишилися тут. Ті, котрі почали працювати над допомогою, жертовно зустріли тих, хто шукають спокій у Закарпатті. Приємно, що люди з центральної України, зі сходу, дуже добре ладнають із місцевими угорцями. Я бачу, як стереотипи руйнуються. Люди приємно здивовані.

Розмовляла Оля Богославська, Kiszo.ua

Фото - Карпатський об'єктив