Берегівські мисливствознавці і єгері проводять рейди, щоб до лісу не вчащали браконьєри

Варто наголосити зразу: війна втрутилася і у звично спокійний та наперед природою визначений темп життя диких тварин і відповідно роботу мисливствознавців, які доглядають за звірами в угіддях Берегівського держлісгоспу.
По-перше, відмінено сезон тиші, який мав тривати від початку квітня і до середини червня. Бо саме в цей період звірі розмножуються. Тому в лісах повинен панувати цілковитий спокій.
По-друге, виходячи з цієї обставини, провідний районний мисливствознавець Андрій Іштванфі разом зі своїми співробітниками нині проводить рейди, щоб до лісу не вчащали браконьєри: «Власне, тепер, на відміну од попередніх років, їх практично не фіксуємо, - продовжує пан Андрій. – Оскільки бояться, бо ходити до лісу з рушницею у час воєнного стану суворо заборонено і тим паче не можна стріляти. Однак рейди проводимо і нагляд ведемо».
Й іншої роботи теж вистачає, - каже А. Іштванфі. – Майструємо шпаківні, кормушки для фазанів, годівниці для козуль. Водночас, з настанням весни й теплої сприятливої погоди ремонтуємо годівниці на всіх володіннях і окультурюємо відгодівельні майданчики. Ще одна вкрай потрібна акція – пероральна вакцинація м'ясоїдних тварин від сказу. Вона стосується насамперед лисиць.
Отже, роботи, аби звірі добре почувалися й розмножувалися, вистачає.
Доречно буде навести й такий промовистий факт: загальна площа мисливських угідь у Берегівському районі – понад сто п'ятнадцять тисяч нектарів. Сюди входять лісові, польові і водно-болотні угіддя, на яких водяться звірі й птахи.
На цих просторах представників дикого царства для сторонньої людини несподівано багато. Ось які цифри під час нашої розмови навів головний мисливствознавець Берегівського держлісгоспу Василь Головня. За даними таксації, обліковано копитних, хутрових і пернатих мешканців у такій кількості: олень благородний – 33 голови, козуля європейська – 1056, лань – 146, дикий кабан – 219, заєць – 7765, лисиця – 497, фазан – 11888.
Зрозуміло, що за цим усім треба доглядати. У кожному з семи лісництв спільно з членами мисливських товариств на відведених площах роботи не припиняються жодної пори року. Адже звірі, окрім іншого, – окраса і велич цих дубових гаїв. І що це так, засвідчує доглянутий майданчик з гіпсовими фігурами оленів і козуль (на знімку) перед конторою держлісгоспу. Лише ступаєш на подвір'я лісгоспу – і тебе, наче живі, зустрічають ці благородні звірі…
Василь НИТКА.
Фото автора.
До теми
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- У четвер в Ужгороді згадають героя-прикордонника Віктора Синька
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- «Бограч-index» – квітень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на +3 %
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Мільйони сіянців для майбутнього лісу: на Львівщині триває весняна лісокультурна кампанія
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- На Закарпатті завтра прогнозують сильні заморозки
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- «Цей ліс живий, у нього добрі очі…»: у Карпатській філії відзначили переможців молодіжного фотоконкурсу
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті

До цієї новини немає коментарів