Берегівські мисливствознавці і єгері проводять рейди, щоб до лісу не вчащали браконьєри

Варто наголосити зразу: війна втрутилася і у звично спокійний та наперед природою визначений темп життя диких тварин і відповідно роботу мисливствознавців, які доглядають за звірами в угіддях Берегівського держлісгоспу.
По-перше, відмінено сезон тиші, який мав тривати від початку квітня і до середини червня. Бо саме в цей період звірі розмножуються. Тому в лісах повинен панувати цілковитий спокій.
По-друге, виходячи з цієї обставини, провідний районний мисливствознавець Андрій Іштванфі разом зі своїми співробітниками нині проводить рейди, щоб до лісу не вчащали браконьєри: «Власне, тепер, на відміну од попередніх років, їх практично не фіксуємо, - продовжує пан Андрій. – Оскільки бояться, бо ходити до лісу з рушницею у час воєнного стану суворо заборонено і тим паче не можна стріляти. Однак рейди проводимо і нагляд ведемо».
Й іншої роботи теж вистачає, - каже А. Іштванфі. – Майструємо шпаківні, кормушки для фазанів, годівниці для козуль. Водночас, з настанням весни й теплої сприятливої погоди ремонтуємо годівниці на всіх володіннях і окультурюємо відгодівельні майданчики. Ще одна вкрай потрібна акція – пероральна вакцинація м'ясоїдних тварин від сказу. Вона стосується насамперед лисиць.
Отже, роботи, аби звірі добре почувалися й розмножувалися, вистачає.
Доречно буде навести й такий промовистий факт: загальна площа мисливських угідь у Берегівському районі – понад сто п'ятнадцять тисяч нектарів. Сюди входять лісові, польові і водно-болотні угіддя, на яких водяться звірі й птахи.
На цих просторах представників дикого царства для сторонньої людини несподівано багато. Ось які цифри під час нашої розмови навів головний мисливствознавець Берегівського держлісгоспу Василь Головня. За даними таксації, обліковано копитних, хутрових і пернатих мешканців у такій кількості: олень благородний – 33 голови, козуля європейська – 1056, лань – 146, дикий кабан – 219, заєць – 7765, лисиця – 497, фазан – 11888.
Зрозуміло, що за цим усім треба доглядати. У кожному з семи лісництв спільно з членами мисливських товариств на відведених площах роботи не припиняються жодної пори року. Адже звірі, окрім іншого, – окраса і велич цих дубових гаїв. І що це так, засвідчує доглянутий майданчик з гіпсовими фігурами оленів і козуль (на знімку) перед конторою держлісгоспу. Лише ступаєш на подвір'я лісгоспу – і тебе, наче живі, зустрічають ці благородні звірі…
Василь НИТКА.
Фото автора.
До теми
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Служба без стереотипів: майор поліції Наталія Боднар — єдина жінка, яка очолює слідчий підрозділ на Закарпатті
- Жінка у формі, яка обрала зміни: історія служби закарпатської патрульної Олени Фодор
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- "Дрон помсти" разом з іншими безпілотниками передали військовим волонтери Руху підтримки закарпатських військових
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Деокупація пам’яті: як замку «Паланок» повертають його українську історію
- Весна на Закарпатті заявила про свої права – у краї розпочався шафрановий сезон (ФОТО)
- На Закарпатті оцифрують 15 старовинних дерев’яних церков XV–XIX століть
- Кнопки термінового виклику поліції: як працюють, в яких населених пунктах є на Закарпатті
- Понад 82 тисячі випадків від початку сезону: яка ситуація з грипом та ГРВІ на Закарпатті
- Прикордонник Вадим Гджега: "Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі"
- Минулого тижня на Закарпатті побралися 38 пар
- Колочава – це не лише крокуси: у чому унікальність одного з найкращих туристичних сіл світу
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- Посол Федір Шандор — про українські школи у Будапешті, відкриття скульптури Лесі Українці і співпрацю з угорськими волонтерами
- Чотири роки з дня повномасштабного: історія адаптації ветерана
- «Встав, одягнув – і пішов жити далі». Гвардійський офіцер – про фронт, поранення і життя після протезування

До цієї новини немає коментарів