Відомий дитячий хірург-уролог із Півдня України тепер працює в Ужгороді

Хірург відразу розпочав консультувати та оперувати. Частина пацієнтів – ті, які приїхали саме до Дмитра Чеканова. Серед таких – півторарічна дівчинка з Миколаєва, яка мала патологію - вроджену ваду розвитку верхніх сечових шляхів. Рік тому хірург оперував дитину у рідному місті. Через війну родина пацієнтки подалася за лікарем на Закарпаття. Операція пройшла успішно. Вже наступного дня дитина ходила, а за кілька днів дівчинку виписали.«Коли почалися військові дії, то у приватній клініці роботи поменшало, діти почали масово виїжджати. Операції дітям були припинені. Коли стався Енергодар (захоплення окупантами розташованої у місті Запорізької АЕС), то нерви не витримали і ми поїхали. В Ужгород потрапив як більшість внутрішніх переселенців, приїхав із сім’єю,- розповідає Дмитро Чеканов. - Почав шукати роботу за спеціальністю, клініка Prevention зацікавилася, так ми знайшли один одного».
Лікар коментує й інший випадок, більш звичну патологію, яку нещодавно «виправив». «У хлопчика був синдром непальпованого яєчка, воно було відсутнім і ніяким методом діагностики не виявлялося. КТ робити не можна було через велике опромінення, ультразвук цього не бачив. Тому застосували лапароскопічну діагностику і яєчко виявили. Провели операцію, все гаразд, - пояснив Дмитро Чеканов. -- Операції - це завжди командна робота. Щоб максимально гарантувати результат потрібен системний підхід і згуртована командна робота всієї операційної бригади. Має бути сучасне обладнання, сучасна операційна, інструментарій. А також післяопераційний догляд. Всі сучасні методи спрямовані на те, щоб зменшити травматичність операції та післяопераційний реабілітаційний період». За його словами, в Ужгороді, на базі госпіталю Prevension на 80% є все необхідне, необхідний інструментарій докуповується. Більшу частина робочого часу хірург консультує маленьких пацієнтів, близько половини з них – з різних українських міст. Зауважує, що найчастіше батьки хвилюються та звертаються до уролога з кількох питань: це фімоз (патологічне звуження крайньої плоті), водянка яєчка, пахова та пупкова грижі. Серед більш рідкісних – крипторхізм, варикоцеле, вади розвитку сечовивідних шляхів. Та з невідкладних ситуацій – гострий апендицит.«У дитини майже не було прохідності сечоводу. За 4 місяці дівчинка перенесла 3 атаки пієлонефриту - інфекції сечовивідних шляхів. Рік потому дитині зробили перший етап хірургічної корекції вади - операцію, коли сечовід виводиться на передню черевну стінку, щоб дати можливість функціонування нирці. Необхідно було здійснити другий етап – неоімплантацію, тобто зробити якісну пластику сечоводу - вживити його наново у сечовий міхур. Звичайно така методика застосовується при трансплантації нирки, вона достатньо сучасна, швидка і малотравматична. Ми зберегли нирку. Це не часта операція. За такою методикою працює кілька міст: Херсон, Миколаїв, Київ, Житомир і Харків. Дитячих урологів в Україні не так багато – до 100 осіб, з них – тих, хто оперує близько 50. Це дуже вузька спеціальність».
«Щодо фімозу, то це захворювання нескладне, але немає чіткого алгоритму, як треба діяти. Одна література пише - 2 роки межа для операції, друга- три, інші говорять - сім. На даному етапі немає однозначно визначеного вікового критерію. Але лікар-фахівець на консультації розуміє це у будь- якому віці. Батьки тим часом начитаються літератури, апелюють до інтернету. Обов’язково з проблемою треба звертатися до спеціаліста який це оперує, а не теоретизує. Самолікуванням не варто взагалі займатися в жодній з галузей медицини. Лікарі первинної ланки повинні націлювати на виявлення проблем і далі переправляти до хірурга, не чекаючи, що «переросте», - пояснює Дмитро Чеканов і збирається на чергову консультацію.
Колись лікар мав мрію - працювати у новітньому сучасному медичному центрі. Рік тому, коли переїхав до Одеси, мрія збулася. Сьогодні Дмитра Чеканова інша мрія, щоб закінчилась війна і медики повернулися до спокійного звичного ритму роботи.
Ужгородський прес-клуб
До теми
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс
- Повернення до внутрішнього балансу: нацгвардійці 26-го Закарпатського полку проходять декомпресію після фронту
- «Український балкон» у Стару Європу: яким побачив Закарпаття німецький репортер у 1930-х
- Точність, безпека та онкоскринінг: у Закарпатському кардіоцентрі запрацював сучасний ендоскопічний кабінет
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- 32 659 вибухонебезпечних предметів знешкоджено: закарпатські сапери працюють на Миколаївщині
- «Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону
- Майже половина виявлених за рік онкологій на Закарпатті – це 3 та 4 стадії
- Операція, яка рятує життя: у Закарпатському кардіоцентрі вперше самостійно виконали операцію Бентала
- «Я просто попросив дати мені шанс стати оператором БПЛА»: військовий Чопського прикордонного загону Володимир
- Ціни на продукти в Україні: яйця дешевшають, хліб може подорожчати
- Закарпатців запрошують до участі у найбільшому міжнародному фотоконкурсі «Вікі любить Землю»
- Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону
- Закарпатець – серед найкращих юних хіміків світу!
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині

До цієї новини немає коментарів