"Жили в підвалі та пили дощову воду", – 10-річний Ілля з Маріуполя про життя під обстрілами, поранення та реабілітацію

З ранцем на плечах Ілля виходить з нової школи в Ужгороді. Зараз 10 річний маріуполець живе з бабусею звичним життям 4-токласника. А ще два місяці тому за його життя боролися лікарі. Ілля мешкав з мамою на околиці Маріуполя. Коли почалося повномасштабне вторгнення, переїхали в центр. Де, як їм тоді здавалося, було безпечніше. Протягом місяця вони ховалися у підвалах та бомбосховищах. Їжу готували на вулиці, а пили дощову воду, — розповідає хлопчик. Коли повернулися додому, побачили, що їхній будинок вщент зруйнований.
"В підсумку ми прийшли на нашу вулицю, побачили, що будинку нашого нема. Вирішили піти до сусідки побачити, що там і як. Все нормально, ну як нормально, для тих часів було більш-менш нормально. Стало тихіше", — каже хлопчик.
Ілля з мамою оселилися в сусідньому будинку. Одного вечора йшли до сусідки на ночівлю і потрапили під обстріл. "Ми були біля паркану. І тут стався вибух. Мамі потрапив уламок в чоло. В підсумку мене сусідка дотягнула. Надала першу допомогу, дала таблетку. І ввечері мама, на жаль, померла", — згадує Ілля.
Маму похоронили у дворі власного будинку, а пораненого хлопчика наступного дня перевезли до Новоазовська. Там з його ноги видалили найбільший уламок. Ілля каже, що оперували без наркозу. Далі хлопчика перевезли до Донецька. "Хотіли відрізати ногу. Я про це дізнався лише в останні дні, як був в Донецьку. Тому, що мій лікар сказав, що ми могли тобі відрізати ногу. Просто я поворухнув пальцем, і вони зрозуміли, що нога ще не повністю атрофована", — розповів хлопчик.
В Донецьку місцеве телебачення знімало історію Іллі. Саме за цими кадрами бабуся хлопчика Олена Матвієнко змогла його знайти. Олена мешкає в Ужгороді. І на момент перегляду відео вже тиждень чекала на звістку від доньки чи внука. "Була дуже істерика в мене. Потім взяла себе в руки й почала думати, як мені взяти Іллюшу. Дуже багато інстанцій я прийшла. Поки ми не дійшли до Офісу Президента, до Ірини Верещук. І вона взяла нас під контроль і почала підказувати, де і як діяти", — каже жінка.
Добиралася Олена Матвієнко до Донецька сім днів, перетнула чотири кордони та забрала Іллю до Києва. Там в "Охматдиті" хлопчику зробили операцію, витягли ще 4 більші уламки. А 11 маленьких досі в тілі хлопчика. В лікарні Ілля святкував свій перший ювілей. Привітати його з 10-річчям прийшли зірки українського шоубізнесу та президент України.
Зараз Ілля почувається добре, каже бабуся. Перестав боятися гучних звуків та рідко згадує життя під обстрілами. А після перемоги хоче повернутися до відбудованого українського Маріуполя.
Суспільне Закарпаття
До теми
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- Музикант Шандор Шрайнер запрошує сьогодні на ювілейний концерт-бенефіс «Музика мого життя»
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- В Ужгороді подарують вишиванки пораненим військовим
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)

До цієї новини немає коментарів