"Сєвєродонецькі павучки": волонтери-переселенці в Ужгороді плетуть маскувальні сітки для фронту

Ганна Щеблєтова — двічі переселенка. Жінка — уродженка Донеччини. У 2014-му переїхала до Сєвєродонецька. 24-го лютого після повномасштабного вторгнення разом з двома дітьми покинула місто. Чотири доби добиралася до Ужгорода. Чоловік — військовий, зараз на фронті.
"Я 8 років плела сітки у Сєвєродонецьку. У нас була така група — "Сєвєродонецькі павучки". Ми не тільки плели. Ми і готували, і допомагали, і збирали. Весь цей час, 8 років, підтримували всіх-всіх наших військових, які були на Луганщині. Тут зустрілася, що цікаво, з жителькою Сєвєродонецька, це була дружина військового, якому ми 23 лютого ще в Сєвєродонецьку видали останню сітку. І ми так одне одного по ланцюжку знайшли. А потім ми почали давати оголошення і до нас доєднувалися переселенці. Переселенці, яким болить за Україну", — розповіла жінка.
.jpg)
Олеся Чеснокова — 150 днів перебувала в окупації в Херсоні. До Ужгорода приїхала з чоловіком і двома дітьми. Вони подолали 35 блокпостів окупантів. "Я побачила оголошення, що потрібні волонтери, щоб плести сітки, і відразу погодилась", — каже жінка.
.jpg)
Волонтери плетуть сітки з 11 до 18-ї щодня без вихідних. Тканину замовляють рулонами. "Військові дивилися в різні свої прилади, і вона не світиться. Це головна її перевага. Плюс — вона дуже і дуже легка", — пояснила Ганна Щеблєтова. Для маскувальних сіток використовують і натуральні тканини білого кольору, їх фарбують. "І хакі, і коричневий, і світлий пісок. Іноді змішуємо. В залежності від того, який результат нам потрібний", — розповіла Ганна Щеблєтова.

Михайло Коцаба щодня протягом тижня плете маскувальні сітки. До Ужгорода доїздить із села Руські Комарівці Ужгородського району. "Мій син на фронті. Я вирішив маленьку допомогу йому зробити. Якщо ця сіточка врятує одне життя, то я буду дуже радий. Син надихає. Кожен день з ним спілкуюся і передаю привіт", — каже чоловік.
Тканини для сіток вистачає, її закупили наперед, — пояснює волонтерка Ганна Щеблєтова. Бракує рук, тому запрошують всіх охочих.
Суспільне Ужгород
До теми
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Кожна людина має право залишатися собою...»: 13-річна ужгородка Валерія Білецька розповіла про що її друга авторська пісня «Абоненти»
- В Ужгороді відбувся меморіальний захід, присвячений трьом полеглим Героям

До цієї новини немає коментарів