"Сєвєродонецькі павучки": волонтери-переселенці в Ужгороді плетуть маскувальні сітки для фронту

Ганна Щеблєтова — двічі переселенка. Жінка — уродженка Донеччини. У 2014-му переїхала до Сєвєродонецька. 24-го лютого після повномасштабного вторгнення разом з двома дітьми покинула місто. Чотири доби добиралася до Ужгорода. Чоловік — військовий, зараз на фронті.
"Я 8 років плела сітки у Сєвєродонецьку. У нас була така група — "Сєвєродонецькі павучки". Ми не тільки плели. Ми і готували, і допомагали, і збирали. Весь цей час, 8 років, підтримували всіх-всіх наших військових, які були на Луганщині. Тут зустрілася, що цікаво, з жителькою Сєвєродонецька, це була дружина військового, якому ми 23 лютого ще в Сєвєродонецьку видали останню сітку. І ми так одне одного по ланцюжку знайшли. А потім ми почали давати оголошення і до нас доєднувалися переселенці. Переселенці, яким болить за Україну", — розповіла жінка.
.jpg)
Олеся Чеснокова — 150 днів перебувала в окупації в Херсоні. До Ужгорода приїхала з чоловіком і двома дітьми. Вони подолали 35 блокпостів окупантів. "Я побачила оголошення, що потрібні волонтери, щоб плести сітки, і відразу погодилась", — каже жінка.
.jpg)
Волонтери плетуть сітки з 11 до 18-ї щодня без вихідних. Тканину замовляють рулонами. "Військові дивилися в різні свої прилади, і вона не світиться. Це головна її перевага. Плюс — вона дуже і дуже легка", — пояснила Ганна Щеблєтова. Для маскувальних сіток використовують і натуральні тканини білого кольору, їх фарбують. "І хакі, і коричневий, і світлий пісок. Іноді змішуємо. В залежності від того, який результат нам потрібний", — розповіла Ганна Щеблєтова.

Михайло Коцаба щодня протягом тижня плете маскувальні сітки. До Ужгорода доїздить із села Руські Комарівці Ужгородського району. "Мій син на фронті. Я вирішив маленьку допомогу йому зробити. Якщо ця сіточка врятує одне життя, то я буду дуже радий. Син надихає. Кожен день з ним спілкуюся і передаю привіт", — каже чоловік.
Тканини для сіток вистачає, її закупили наперед, — пояснює волонтерка Ганна Щеблєтова. Бракує рук, тому запрошують всіх охочих.
Суспільне Ужгород
До теми
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- Музикант Шандор Шрайнер запрошує сьогодні на ювілейний концерт-бенефіс «Музика мого життя»
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- В Ужгороді подарують вишиванки пораненим військовим
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)

До цієї новини немає коментарів