Українські реабілітологи за фаховістю і підходами не поступаються західним

«Ми відрізняємося в обладнанні і його кількості, у кількості самих спеціалістів, але не у фаховості і підходах. Навпаки, деякі наші спеціалісти в нас можуть бути на голову вище, ? розповіла Катерина під час дискусії на форумі Re:Open Zakarpattia 2022».
В Ужгороді на базі Центру неврології та нейрохірургії діє мультидисциплінарна реабілітаційна команда.
«Ми активно працюємо із нашими захисниками та захисницями. В нашій команді є також і психолог, який працює із захисниками. Крім того, ми будемо зараз формувати мультидисциплінарну команду в психіатрії, і ці дві команди мають обов’язково співпрацювати», ? каже Катерина.
З початку повномасштабного вторгнення закарпатські реабілітологи активно співпрацюють із різними волонтерськими організаціями, аби забезпечити захисників і захисниць найнеобхіднішими засобами реабілітації: передусім це милиці, ходунки та ортези.
«Звучала вже така теза, і я з нею повністю погоджуюся: якщо ти хочеш допомогти, то допомагай там, де найкраще знаєш і вмієш. Завдяки такій співпраці з волонтерами ми отримали найнеобхідніше і могли відправляти це колегам у Дніпро, Харків, Запоріжжя. Це зараз уже з’явилося багато різних програм реабілітації ? від ВООЗ, Мінвету ? а на початку цього всього не було. Деякі засоби, наприклад, візки чи милиці, нам приносили просто небайдужі люди». Сьогодні кількість такої допомоги від волонтерів зменшилася, але тепер її надають великі організації. Утім, потрібно звертати увагу на правильний розподіл засобів реабілітації: надавати їх не лише у великі й імениті шпиталі, а й у маленькі, районні лікарні, адже там також лікують наших військових.
Зараз, за словами Катерини Зінов'євої, є велика потреба у спеціалістах з реабілітації: «Якщо команда не розуміє, як працювати з засобами, чи яке саме обладнання потрібно, ? то скільки б його не було, воно не буде ефективно застосовуватись. Ще одна проблема, як Закарпаття зокрема, так і України, загалом, ? це нестача фахівців, які можуть навчити захисників та захисниць правильно користуватися засобами реабілітації. Як тримати, як правильно рухатися. Але я думаю, що ми будемо працювати цьому напрямку. Мені приємно, що є студенти, які приходять до нас на практику, і я сподіваюся, що наша співпраця продовжиться».
До теми
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
До цієї новини немає коментарів