В Ужгороді на стіні обласної бібліотеки відтворили мурал, знищений росіянами на Луганщині

За його словами, такий мурал у 2020 році намалювали у місті Старобільськ, однак під час повномасштабного вторгнення росіяни його знищили. В Ужгороді стінопис зробили, аби відновити його, а також таким чином підтримати вимушений переселенців, котрі живуть у Закарпатській області. 21 листопада мурал офіційно відкрили, на місці події побували журналісти Суспільного.
Ініціатор Сергій Летучий, вимушений переселенець з міста Старобільськ Луганської області. Там чоловік разом з колегами створив команду мистецького об'єднання "Bet On Art", яка малювала мурали в їхньому місті.
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, я сюди приїхав, а терористи в моєму місті Старобільськ почали знищувати ті мурали, один з яких — це мурал на вірш Сергія Жадана "Пливи, рибо, пливи". Коли я сюди приїхав, в мене виникла ідея відновити тут мурал, бо тут багато переселенців, принести частинку тієї культурної аури Луганщини, бо Сергій Жадан родом з Луганщини. Фінансова підтримка, за якою створювався цей мурал — це USAID та громадська організація "Простір молоді". Ескіз — це з арт-буку Сергія Жадана", — пояснив чоловік.
Євгенія Напуда бібліотекарка Закарпатської обласної наукової бібліотеки каже: "Це дуже символічно, оскільки Старобільськ і Ужгород поєднує давня дружба, бо минулі роки ми зробили разом багато спільних творчих акцій, тому бібліотека і проєкт "татоhub", який реалізується на базі бібліотеки, радо підтримали цю ідею, цю пропозицію".
Мурал на стіні бібліотеки малювали семеро студентів Закарпатської академії мистецтв разом із художницею Людмилою Корж-Радько. За словами Людмили, у Старобільську такий стінопис був на зеленому фоні. "Ми змінили трішки кольори. Я думаю, що це на краще. Там просто трохи інша ситуація була, а кожна ситуація вимагає свого кольору. Синьо-жовті кольори мають такий патріотичний зміст, мені здається, до того в цій ситуації вони краще вписуються в екстер'єр. Там тло було зелене. Тут інша стіна, там був мур, він напевно був продовженням озеленення, а тут в центрі міста на стіні", — розповіла художниця.
Анастасія Футько студентка Закарпатської академії мистецтв каже, що у кожного з них була своя робота. "Наприклад, портрет малювала Даша, волосся — Данік. Ми хвилювалися, що будуть холоди, бо виконання муралу в холоди — це не добре. Справді, нам дуже пощастило, що погода була сприятлива. Приходили зранку, дехто приходив зранку й до вечора, ми працювали під прожекторами, під УФО-лампами. Ми це все робили, сушили, коли висихав шар, то приходили наступного дня. Ось так це було", — розповіла дівчина.
На відкриття муралу з однокурсниками прийшла Марія Попілян. "Ми не очікували таке побачити, нам дуже подобається. Ці надписи на картині — в них дуже глибокий зміст. Мені здається, що вималювати такі ескізи, обличчя і донести сенс в картині — це дуже важко".
За словами Сергія Летучого, на створення муралу витратили близько 40 тисяч гривень.
До теми
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Герої без зброї: сапер Сергій Бабич про повернення на службу, складні виїзди та дружбу з ПОМкою
- Навички на рівні рефлексів: як готують гвардійців до завдань на фронті
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
До цієї новини немає коментарів