Розібрати свиню й інтегруватися в культуру краю: закарпатська волонтерка почала новий проєкт

— Почалося все з того, що ми побачили і зрозуміли, що стандартні продуктові набори, які регулярно отримують наші ВПО, уже добряче їм приїлися, як би це когось не обурювало. Але люди не можуть лише цим харчуватися: макарони, крупи, олія, — розповіла Аліса Varosh. — В якийсь момент я зрозуміла, що не хочу бути частиною тих людей, які приносять переселенцям продукти і гігієну. Воно знецінюється і кожен хоче зробити для галочки. Я почала думати, як їх, ці набори, можна врізноманітнити, бажано, щоб там було м’ясо, овочі, фрукти… Але змінити ці набори не можна, вони формуються за певними стандартами і нічого туди додавати не можна.
Відтак Аліса почала діяти як приватна особа, не обмежена стандартами і протоколом. Хотілося якось інтегрувати наших переселенців, щоб вони разом з нашими людьми працювали і спільно щось робили, — каже вона. Влітку жінка вже робила подібний проєкт “Огірочки для ЗСУ”, де її подруги разом з переселенками впродовж місяця заклали 300 банок огірків.

— Тут мене осінило: що якщо купити свиню і разом її розібрати, то це буде настільки прекрасно, якщо ми зможемо зробити такий інтеграційний проєкт, тому що це буде м’ясний набір для людей, це буде спільна робота наших людей з ВПО, і плюс — це дуже глибока наша традиція. У нас же ціла система, як це робиться: як засолити шовдарь і солонину, як воно має вистоятися і потім його побудити і так ми готуємося вже до Паски. Я придумала, що щонайменше 4 наших жіночок будуть показувати, як і що робиться, щоб з тієї свині зрештою нічого не залишилося, і жінки-переселенки, які разом з нашими то все роблять і зрештою всі учасниці забирають ті продукти собі.
Кілька переселенок, які живуть у Сімері і брали участь у цьому проєкті, сказали, що їм стільки м’яса не потрібно і частину вирішили віддати в шпиталі і на фронт. Донором цього проєкту, за словами Аліси Смирни, погодилась стати церковна організація в одному швейцарському гірському селі, які почувши ідею, прийшли в захват від неї і захотіли підтримати її.
Наразі вже дві свині розробили, жінки-переселенки просто в захопленні. Вже захотіли взяти участь у такому проєкті громади у Великому Березному і Перечині. Відтак, за словами Аліси, якщо зберуться 4-5 жіночок-переселенок, які хотіли би взяти в проєкті участь, то Аліса купує свиню, домовляється з нашими жінками, які беруться показати і розказати традицію, знаходить різника, який приносить жінкам готову, розрізану навпіл тушу, знаходить локацію, де можна це все готувати і жінки беруться до роботи.
— Це класно, бо це і традиція, і інтеграція, і м’ясо в людей у холодильнику, — сказала волонтерка.
Фото зі сторінки Аліси Смирни у Фейсбуці
До теми
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України

До цієї новини немає коментарів