"Селиський шелтер" на Закарпатті безоплатно розміщує переселенців, постраждалих від війни (ВІДЕО)

Дружно та у гарних умовах – так живуть переселенці у «Селиському шелтері» Хустської громади. Прихисток відкрив свої двері для майже чверть сотні ВПО.
Здебільшого, це сім’ї з дітьми. Географія – широка: Запорізька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Харківська області.
Гуртожиток коридорного типу – це 10 кімнат розраховані на 34 людини, кухня, пральня, 5 санвузлів, 5 душевих, передбачені і зручності для осіб зобмеженими фізичними можливостями. Харчуються поруч -у їдальні. Усе, аби люди, які пержили жахіття війни почувалися у безпеці та комфорті.
У шелтері діють правила – обов’язкові для всіх, встановлений графік чергування за кімнатами. Тут усі допомогають, чим можуть: кілька чоловіків допомагали з ремонтом, деякі знайшли роботу у суміжних населених пунктах, старші допомагають з дітьми та поратися по господарству. Живуть за принципом самоорганізації. Але не забувають і про дозвілля.
Тут задіяні і соціальні працівники, які допомагають із соціальною адаптацією, а також психологи. Адже контингент - це люди, які втратили житло, пербували на окупованих територіях, чи у місцях активних бойовоих дій.
Реалізували проєкт у Нижньому Селищі спільно ГО «Закараптська асоціація місцевого розвитку» та БО «Комітет медичної допомоги у Закарпатті» за підтримки міжнародних партнерів.
Шелтер матиме розвиток. Перший етап – прихисток, другий – інтеграція людей в населеному пункті.
М-студіо
До теми
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
До цієї новини немає коментарів