За рік війни в Україні релокувалися 800 підприємств. Майже 15% з них — на Закарпаття

800 підприємств релокувалися в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Майже 15% з них — на Закарпаття. Такі дані повідомили на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Найбільше підприємств релокувалися до Львівської та Закарпатської областей. 24% та 14,5% відповідно. 9,8% підприємств перемістили до Чернівецької області, 8,3% — до Івано-Франківської. У Хмельницьку область релокували 7,3% компаній, ще 6,3% — до Тернопільської області.
623 релоковані компанії вже відновили свою роботу. У зв’язку з деокупацією територій понад 650 підприємств, які планували релокуватися, відмовились від переміщення. Ще 44 компанії з Харківщини, Сумщини та Чернігівщини повернулися на свої попередні місця роботи завдяки покращенню там безпекової ситуації.
Хто може стати учасником програми релокації підприємств
До програми може долучитися будь-яке підприємство, здійснивши повну або часткову релокацію своїх потужностей. Програма поширюється на регіони, що постраждали від бойових дій.
Як стати учасником програми
Для цього потрібно подати заявку на переміщення за посиланням, вказавши спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування.
Підприємство, яке прийняло рішення релокуватись з небезпечних регіонів, може отримати пакет державної підтримки, що включає в себе наступні опції:
- підбір місця розташування для потужностей підприємства;
- допомога з перевезенням на нову локацію;
- сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників;
- підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.
Яким чином буде здійснюватися переміщення підприємства
Переміщення підприємств здійснюється трьома способами:
- самостійно;
- силами АТ «Укрзалізниця»;
- силами АТ «Укрпошта».
Також залучаються в якості субпідрядників інші перевізники в залежності від потреб підприємства.
Що буде з переміщеними підприємствами після завершення війни
Після завершення бойових дій підприємства повернуться на первинні локації та стануть драйверами відбудови економіки в громадах.
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів