"У нас один ворог і спільне майбутнє". Грузин Роберт Натрошвілі в Ужгороді навчає молодь співу

Роберт Натрошвілі народився у Грузії, а побувавши в Україні, зрозумів, що ця країна припала йому до душі. Тут він здобув освіту і одружився. Тут все життя викладав в університеті і називає себе українцем грузинського походження. У Києві зустрів і війну, але попри прохання родичів повернутися до Грузії, вважає, що це було б зрадою. Тож поступився лише тим, що переїхав у більш безпечне місто — Ужгород, де допомагає ЗСУ та реалізував свою мрію — співати.
Родом чоловік з Авдіївки. Через початок війни переїхав до Краматорська, а звідти в Ужгород. Роберт Натрошвілі засновник грузинської діаспори Закарпаття. "Як економіст-міжнародник, я мав навчати студентів міжнародним економічним відносинам. Але я навчаю дітей грузинським пісням. Я почав займатися тим, до чого прагнув усе життя", — розповідає чоловік.
"Бути грузином — велика честь. Це означає бути мудрим, мужнім, добрим, гостинним, мати родину і бути відданим їй. Понад 42 роки я проживаю в Україні. Я завжди залишаюсь грузином, але в душі, справді, став українцем. Народи України і Грузії об’єднує, безумовно, дружба, гостинність, доброта, щирі, добрі, дружні люди. Вони дуже схожі з грузинами", — розповідає Роберт Натрошвілі.
До теми
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- Словаччина – це не лише Фіцо. Як країни співпрацюють на урядовому рівні?
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
До цієї новини немає коментарів