В Ужгороді 20 школярів стали гідами виставки про солідарність

20 школярів Ужгорода стали гідами виставки "Більше, ніж я: солідарність і допомога в темні часи". Про це Суспільному розповіла координаторка цієї виставки Марія Симкович. Протягом десяти днів учні будуть розповідати історії 10 підлітків та молодих людей школярам Ужгорода.
Гідом виставки став й старшокласник Олексій Мотиль. "Сподобалася ідея, що саме підлітки показують іншим дітям, що солідарність те, що може зробити кожен. Те, що може створити кожен: і маленький, і великий. Як на мене, солідарність — це підтримка. Це підтримка, дружба та допомога. Тут я навчився певним ораторським навичкам. Навчився зацікавити людей тим, про що розповідаю. Я захопився стендом про Лева. Ми з ним однолітки і ми дуже схожі. Він у свої 16 років став волонтером. Це дуже здивувало мене, що є такі люди, які стали волонтерами", — розповів хлопець.
"Наша головна мета зробити так, щоб звичайні старшокласники за два дні отримали нові навички, віднайшли в собі приховані вміння для того, щоб говорити з аудиторією, створювати дискусії, залучати до розмови, спираючись на історії цієї виставки. Ми б хотіли, щоб інші підлітки, які прийдуть на виставку, після неї відчували, що на якусь маленьку солідарність вони теж здатні. Щоб вони розуміли, що це таке. Щоб помічали солідарність навколо них. Солідарність не дорівнює єдність, солідарність не дорівнює однодумці. Ми можемо солідаризуватися, коли ми вважаємо, що нам потрібно підставити плече, нам потрібно зробити дію для того, щоб підтримати якусь діяльність, право цієї людини", — ділиться тренерка Уляна Устінова.
Виставку "Більше, ніж я: солідарність і допомога в темні часи" створили в межах проєкту "Сприяння соціальній згуртованості в Україні" та за підтримки Американської асоціації юристів, каже співавтор виставки Мирослав Грінберг. Протягом квітня-травня, каже Мирослав Грінберг, виставку вже організовували в трьох містах. України.
"Тут 10 реальних історій від десяти реальних людей, тільки одну з них можна назвати медійною персоною, а всі інші — звичні люди, яких ми можемо зустріти будь-де. Коли ми готували виставку, ми вирішили що треба, так би мовити, задокументувати не лише якісь великі звитяги відомих персонажів, а й звичайний досвід звичайних людей, які просто проявляли солідарність та допомогу. В Ужгороді є з ким працювати. Тут специфічний культурний регіон. Сюди приїхало багато людей із східної та південної частини України. Тому важливо показати виставку саме тут, у місті, де солідарність потрібно проявляти, тому що є до кого", — каже Ульяна.
Виставка розміщена в хабі Карітас Мукачівської греко-католицької єпархії. Каже її координаторка Марія Симкович. Тут й будуть проводити екскурсії для школярів. "Наші учні протягом двох днів вчилися розповідати про виставку. Відтак протягом десяти днів вони будуть проводити екскурсії для дітей Ужгорода. У нас є гугл форма в соціальних мережах, на сайті БФ "Карітас", де можуть школи подати заявку. У нас вже є 6 заявок. Уже 1 червня будуть перші заняття", — розповіла координаторка виставки.
За словами Марії Симкович, виставка буде відкрита у хабі Карітас Мукачівської греко-католицької єпархії з 1 по 15 червня.
До теми
- З пензлем і фотоапаратом, або Верховина в об’єктиві художника Андрія Коцки
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
До цієї новини немає коментарів