В Ужгороді провели в останню путь сержанта Олександра Грабаря

Олександр Костянтинович Грабар – корінний ужгородець. Народився 25 серпня 1970 року у родині внука губернатора Підкарпатської Русі – Костянтина Грабаря та його дружини Марти. Навчався в ЗОШ №9, після закінчення якої продовжив навчання в профтехучилищі №5, здобувши професію слюсаря. Після закінчення училища проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони. Перебуваючи на посаді командира стрілецького відділення, звільнився зі строкової військової служби у званні сержанта.
Із шкільних років Олександр активно займався технічними видами спорту, зокрема – мотокросом. Це захоплення й визначило його фах, він став професійним майстром-ремонтником. Позитивний, добрий і щирий – так про загиблого кажуть рідні та друзі. Добровільно вступив до лав Збройних Сил України, віддано виконуючи військовий обов'язок, боровся за територіальну цілісність нашої держави. 23 квітня 2023 року противник здійснив танковий обстріл позицій підрозділів сил оборони України біля Бахмута на Донеччині, внаслідок чого водій 2 зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7369 Олександр Грабар отримав осколкове поранення. Евакопункт, де пораненому надали першу медичну допомогу, потрапив під артилерійський обстріл в ніч на 24 квітня. Олександр зник безвісти. Більше місяця рідні та близькі молилися, щоб він був живий. Але дива, на жаль, не сталося...
30 травня тіло захисника упізнали в морзі одного з медичних закладів Дніпра. З’ясувалося, що Олександр помер 25 квітня від множинних осколкових поранень у лікарні, куди був доставлений на стаціонарне лікування. Чин похорону відбувся сьогодні в Ужгороді на набережній Незалежності. Віддати шану воїну прийшли містяни, рідні та близькі Олександра Грабаря, міський голова Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської військової адміністрації Радіон Кіштулинець, військові.
Священники відслужили заупокійну літургію, від головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного зачитали пам'ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Жалобна хода пройшла до Пагорба Слави – тут Героя поховали із військовими почестями.
Вічна пам’ять і шана!
Ужгородська міська рада
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
До цієї новини немає коментарів