В Ужгороді провели в останню путь сержанта Олександра Грабаря

Олександр Костянтинович Грабар – корінний ужгородець. Народився 25 серпня 1970 року у родині внука губернатора Підкарпатської Русі – Костянтина Грабаря та його дружини Марти. Навчався в ЗОШ №9, після закінчення якої продовжив навчання в профтехучилищі №5, здобувши професію слюсаря. Після закінчення училища проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони. Перебуваючи на посаді командира стрілецького відділення, звільнився зі строкової військової служби у званні сержанта.
Із шкільних років Олександр активно займався технічними видами спорту, зокрема – мотокросом. Це захоплення й визначило його фах, він став професійним майстром-ремонтником. Позитивний, добрий і щирий – так про загиблого кажуть рідні та друзі. Добровільно вступив до лав Збройних Сил України, віддано виконуючи військовий обов'язок, боровся за територіальну цілісність нашої держави. 23 квітня 2023 року противник здійснив танковий обстріл позицій підрозділів сил оборони України біля Бахмута на Донеччині, внаслідок чого водій 2 зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7369 Олександр Грабар отримав осколкове поранення. Евакопункт, де пораненому надали першу медичну допомогу, потрапив під артилерійський обстріл в ніч на 24 квітня. Олександр зник безвісти. Більше місяця рідні та близькі молилися, щоб він був живий. Але дива, на жаль, не сталося...
30 травня тіло захисника упізнали в морзі одного з медичних закладів Дніпра. З’ясувалося, що Олександр помер 25 квітня від множинних осколкових поранень у лікарні, куди був доставлений на стаціонарне лікування. Чин похорону відбувся сьогодні в Ужгороді на набережній Незалежності. Віддати шану воїну прийшли містяни, рідні та близькі Олександра Грабаря, міський голова Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської військової адміністрації Радіон Кіштулинець, військові.
Священники відслужили заупокійну літургію, від головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного зачитали пам'ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Жалобна хода пройшла до Пагорба Слави – тут Героя поховали із військовими почестями.
Вічна пам’ять і шана!
Ужгородська міська рада
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів