В Ужгороді попрощалися із заблим Степаном Шапченком

Степан Валерійович Шапченко народився 29 березня 2000 року. Виховували його дядько і тітка, які були для нього справжніми батьками, та бабуся.

Вирішив стати на захист України, воював у добровольчому розвідувальному батальйоні «Сонечко» Головного управління розвідки Міністерства оборони України, мав позивний «Джокер». Побратими називають його незамінним воїном – якщо потрібно, міг бути кулеметником, штурмовиком. Завжди поводив себе героїчно, виконував усю роботу. Та на запорізькому напрямку під час штурму ворожих позицій віддав життя за Україну, залишаючись до кінця вірним військовій присязі.

Нагороджений посмертно відзнакою ГУР Міністерства оборони України за мужність при виконанні спецзавдань. Нагороду передали сьогодні брату Степана, який також захищає нашу державу, але приїхав провести брата в останню дорогу, як і багато побратимів із ДРБ «Сонечко».

Прощалися із захисником на набережній Незалежності. Віддати шану воїну прийшли містяни, рідні та друзі, представники влади – міський голова Богдан Андріїв, заступник начальника Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, військовослужбовці. Після заупокійної літургії скорботна хода вирушила до Пагорба Слави, де Степана Шапченка поховали з усіма військовими почестями.

Вічна пам’ять і слава Герою!