В Ужгороді попрощалися із загиблим Героєм Олександром Дюриком

Олександр Михайлович Дюрик народився 3 грудня 1976 року в Ужгороді. Навчався в Горянській школі №18. У 1994 році його призвали на строкову військову службу. Після закінчення служби він вступив у Свалявський технікум, який успішно закінчив. Олександр обожнював природу, пропрацював ландшафтним дизайнером майже всі роки дорослого життя. 4 липня 2022 року пішов захищати нашу країну від російських загарбників. Олександр Дюрик служив командиром 2-го штурмового відділення 2-ї штурмової роти військової частини А4640. 4 липня 2023-го отримав поранення – переніс дві операції, але 13 липня його життя обірвалося.
У захисника залишилися мати, брат, цивільна дружина. Востаннє попрощатися із захисником прийшли на набережну Незалежності рідні, міський голова Богдан Андріїв, військові. Священники відслужили заупокійну літургію, після чого жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Героя поховали із усіма військовими почестями.
Світла пам'ять та шана!
Ужгородська міська рада
До теми
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття

До цієї новини немає коментарів