В Ужгороді попрощалися із загиблим Героєм Олександром Дюриком
![В Ужгороді попрощалися із загиблим Героєм Олександром Дюриком](/images/news/2023/7/max/361979541_669917265181684_3731817807087704911_n.jpg)
Олександр Михайлович Дюрик народився 3 грудня 1976 року в Ужгороді. Навчався в Горянській школі №18. У 1994 році його призвали на строкову військову службу. Після закінчення служби він вступив у Свалявський технікум, який успішно закінчив. Олександр обожнював природу, пропрацював ландшафтним дизайнером майже всі роки дорослого життя. 4 липня 2022 року пішов захищати нашу країну від російських загарбників. Олександр Дюрик служив командиром 2-го штурмового відділення 2-ї штурмової роти військової частини А4640. 4 липня 2023-го отримав поранення – переніс дві операції, але 13 липня його життя обірвалося.
У захисника залишилися мати, брат, цивільна дружина. Востаннє попрощатися із захисником прийшли на набережну Незалежності рідні, міський голова Богдан Андріїв, військові. Священники відслужили заупокійну літургію, після чого жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Героя поховали із усіма військовими почестями.
Світла пам'ять та шана!
Ужгородська міська рада
До теми
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- В Ужгороді розробили карту безбар’єрності та планують запровадити доступне таксі
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів