Брендування сиру та нестача робітників: на Закарпатті пройшов четвертий з’їзд сироварів

— Було 22 сироварів з різних локацій Закарпаття, — кількох активних учасників не було, але прийшли кілька нових учасників. Ми запрошуємо всіх сироварів, кого тільки можемо знайти і не ставимо умов з кількості сиру, який виготовляє людина. Ми зібрали людей, які готують сир з овечого, коров’ячого, козячого та буйволиного молока.
Сировари зібралися поспілкувалися, підтримати один одного, а ще — говорили про брендування продукції. На сирі має бути етикетка, вказано, що він із Закарпаття і має мати локальну назву. Інна Пригара розповіла, що тепер, коли Україна готується до вступу в ЄС і згідно з вимогами на вступ ми маємо відмовитися від усіх європейських назв, які є ззахищеними:
— Тобто, якщо людина виготовляє сир качотту, то вона не може так її назвати, бо це оригінальна, захищена європейська назва. І насправді це не качотта, бо в ній інший склад молока і по смакових якостях він відрізнятиметься від оригінальної качотти. І людина має сформувати свою оригінальну назву сиру. Спочатку це видається складним, бо покупцям треба пояснювати, що це сир, подібний до качотти, але насправді це краще, бо вказує на унікальність продукту.
Також говорили про важливість співпраці із крафтовими магазинами. Були представники 3 крафтових магазинів “Шпайз” (Мукачево), “Craft’s” (Ужгород) і “Селиський ракаш” (Нижнє Селище). Представники магазинів розповідали про фідбеки відспоживачів і їхні вподобання.
Інна Пригара розповіла, що сьогодні найбільша проблема сироварів Закарпаття — чимдалі, тим складніше і з худобою, і з працівниками. З початком війни багато людей виїхали чи пішли на фронт і за худобою нема кому доглядати. Тому господарі поступово продають її, бо дуже не вистачає робочої сили.
Varosh,
Фото надане Максом Адаменко
До теми
- У Карпати прийшла зима: Чорногора вкрилася першим снігом
- Увага! Боротьба з небезпечною амброзією полинолистою – справа всіх і кожного!
- Помер закарпатський фольклорист і літературознавець Іван Хланта
- «Вранці ми підняли дрон, а ворожої техніки вже не було»: історія дронаря самохідного артилерійського дивізіону 128-ї бригади з позивним Сармат
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Коли серце не може чекати: як кардіохірурги Закарпаття проводять надскладні втручання
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- Ян Непомуцький в Ужгороді: історія найстарішого пам’ятника міста під відкритим небом
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- «Бограч-index» – вересень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на – 3,5%
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Сьогодні — Воздвиження Хреста Господнього: історія свята, традиції, заборони та прикмети
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
До цієї новини немає коментарів