Органам місцевого самоврядування можуть дозволити виділяти кошти на оборону. Як це буде?

На час воєнного стану депутати хочуть дозволити сільським, селищним і міським радам надавати фінансову та матеріальну підтримку органам безпеки й оборони. У Центрі спільних дій розповіли, які проблеми місцевих управлінців вирішить цей законопроєкт.
Згідно з проєктом закону №9559-д, виконавчі органи місцевих рад зможуть створювати та запускати програми для підтримки оборонної галузі. Їм дозволять купувати обладнання та спорядження для військових (машини, тепловізори, бронежилети тощо), допомагати місцевій теробороні або військовим частинам.
«Законопроєкт дає змогу фінансувати оборонний сектор без встановлення обов’язкової частки від місцевого бюджету, яка має бути передана на потреби оборони. Це одночасно дозволяє громадам підтримувати оборону держави, але не вилучати надто багато коштів місцевого бюджету», – пояснює Оксана Заболотна.
Також голів громад зможуть призначати начальниками військових адміністрацій без попереднього звільнення з виборної посади. А обласним радам дозволять призначати додаткових заступників голови ради під час воєнного стану. Це, на думку аналітиків, допоможе вирішити кадрові питання, які виникли в роботі органів місцевого самоврядування в умовах війни.
Крім того, на період воєнного стану і протягом 30 днів після його завершення засідання місцевих рад та їхніх комісій можуть проводитися онлайн (за винятком питань, які потребують таємного голосування). Якщо питання онлайн-сесій не регламентовано, то їхній порядок має визначити голова громади. Для участі депутати мають перебувати в Україні, на підконтрольних територіях, та перед засіданням ідентифікувати себе. Якщо з'ясується, що хтось із учасників був за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, протягом п?яти днів складається відповідний протокол, а голос депутата анулюється.
На дистанційних зборах місцевих рад можна розглядати такі питання:
- невідкладне внесення змін до бюджету;
- ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій;
- виконання повноважень в галузі оборони;
- усунення з публічного простору російської імперської символіки.
Водночас, онлайн буде заборонено приймати рішення щодо розпорядження земельними та природними ресурсами.
Аналітики Центру спільних дій позитивно оцінили пропоноване рішення. Оскільки законопроєкт дозволяє проводити дистанційні засідання щодо найважливіших питань, він сприятиме систематичній роботі місцевої влади в умовах постійних воєнних загроз.
До теми
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
До цієї новини немає коментарів