Учні Ліцею «Лідер» м. Ужгорода підтримали акцію «Земля Духновича – землі Франка»

Саме з її ініціативи, за підтримки дирекції навчального закладу та батьківських колективів школярі здійснили поїздку на Львівщину, в місця слави видатного українського письменника, науковця, громадського та культурного діяча Івана Франка. Зокрема, учні навідались у музей письменника в Нагуєвичах, побачили відтворену за описами хату, в якій народився та ріс майбутній поет, почули багато цікавого з його життя. Пройшлися франковою стежкою, якою малим письменник ходив до школи.
Приїхали ж на Львівщину учні не з порожніми руками – привезли землі Франка часточку землі Духновича – саджанець японської вишні. Чому саме її – розповідає ініціаторка поїздки Галина Пащук: «Днями до нашого ліцею завітав доктор філософських наук, професор УжНУ, а нині боєць ЗСУ та відомий багатьом професор з окопів, а також туризмознавець Федір Щандор. Він і повідомив, що навесні 2024-го відзначатимуть сторіччя з висадки першої алеї сакур в Ужгороді. Оскільки ж сакура стала символом нашого міста, за дорученням «батька» нашого туризму Федора Шандора хочемо подарувати саджанець цього чудового дерева землі Франка від нашого міста Ужгорода та від нашого ліцею «Лідер». Сподіваємося, що навесні вона зацвіте та стане своєрідним символом Ужгорода на цій землі».
Під час екскурсії на батьківщину Франка учні ліцею «Лідер» посадили сакуру неподалік входу до музею в Нагуєвичах. Натомість від дирекції закладу отримали в подарунок саджанець дуба, його привезли до Ужгорода й вирішили посадити на території навчального закладу. Як відзначив директор ліцею «Лідер» Мар’ян Комарницький, територію, де ростиме франків дуб, облагородять, біля дерева встановлять лавиці і, за задумом, тут проводитимуть літературні вечори, читання поезій тощо.
«Тож нехай ці саджанці сакури та дуба стануть справжнім символом єднання всіх українських земель, адже, як писав Олександр Духнович, «…бо свої то за горами не чужі», - додала Галина Пащук.
До теми
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- В Україні зявилась ініціатива щодо надання Дню вишиванки статусу офіційного державного свята
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору

До цієї новини немає коментарів