Кожен другий в Україні сьогодні не будує ніяких планів наперед взагалі

Життя під час війни
- 60% вважають, що під час війни потрібно суттєво себе обмежувати в розвагах і покупках, і за два роки війни ці показники практично ніяк не змінились. 36% думають навпаки – що потрібно намагатися жити повноцінним життям під час війни. Таку думку частіше поділяють мешканці Києва та деокупованих територій. А з тим, що необхідно себе обмежувати найбільше погоджуються мешканці західних областей. Це питання найбільш розділило респондентів за віком та доходами: молодші й забезпечені значно більше хочуть жити повноцінним життям ніж старші і бідніші, серед яких більшість підтримує самообмеження.
- Кожен другий в Україні сьогодні не будує ніяких планів наперед взагалі. За останній рік кількість українців, які планують своє життя на тривалий термін (декілька років), знизилась з 19% до 12%. Ще близько 15% планують життя на півроку-рік, 22% – не більш ніж на кілька місяців. Планують своє життя на більш тривалий термін мешканці Києва, люди молодого та середнього віку, а також заможніші громадяни.
- Майже 80% українців почувають себе безпечно у своєму населеному пункті. Найменш безпечно відчувають себе мешканці прифронтових та деокупованих регіонів, а також люди середнього і старшого віку, мешканці міст і менш забезпечені громадяни.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 22-23 листопада 2023 р.
До теми
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Як чарівники із Благодійної організації "Знак надії" перетворюють переселенців на магів
- «Мав бронь, але пішов на фронт: історія 51-річного військового 128-ї бригади, який став піхотинцем»
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Шовдар, паски й плетені кошики: скільки коштує зібрати великодній набір в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів