30 мільйонів громадян — це нова реальність. Як Україні уникнути найбільшої в історії демографічної катастрофи

Вбивства та примусова депортація українців, виїзд мільйонів біженців, зменшення кількості сімей, що планують дітей, — призвели до руйнування трьох демографічних складових формування людського капіталу: народжуваності, тривалості життя та міграції. Скільки українців живе в Україні зараз, скільки буде після війни, а також, як запобігти одній з найбільших демографічних катастроф в історії України, — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Скільки українців живе в Україні?
Останні 30 років, з 1993 року, чисельність населення України системно скорочується: якщо на той час в країні жили 52,2 млн людей, то на початок 2022 року, за даними Державної служби статистики, вже 41,6 млн. Більш позитивні дані наводить ООН: за їхніми підрахунками, на початок 2022 року населення України становило майже 43,8 млн. Утім, ці показники — дуже умовні, оскільки враховують мешканців окупованих на той час районів Донецької, Луганської областей та Криму.
Таке різке зменшення пояснюють багатьма причинами — виїздом українців за кордон на постійне проживання, збільшенням рівня смертності, пандемією коронавірусу, а також війною, що триває з 2014 року. Повномасштабне вторгнення лише загострило проблему. За даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, внаслідок війни за кордон емігрувало понад 6 млн українців. Отже, в Україні залишилось від 35 до 37 млн громадян, а на підконтрольних територіях — близько 30 мільйонів.
Разом з тим, в країні суттєво скоротився рівень народжуваності. “Щоб забезпечити просте відновлення поколінь за українських умов смертності, треба, щоб пересічна жінка за своє життя народила десь 2,15 дитини. У 2021 році на одну жінку народжувалося 1,2 дитини. Щодо 2022 року, то ми оцінюємо рівень народжуваності десь у 0,9 дитини на одну жінку. Катастрофічне падіння народжуваності ми очікуємо у 2023 році — показник буде десь 0,7 дитини на одну жінку”, — зазначає в інтерв’ю Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи.
Що буде в Україні після війни?
Подальша динаміка чисельності населення України передусім залежить від тривалості війни. Що довше вона триває — то більше військових та цивільних громадян втрачає країна, більше біженців вирішують не повертатися, менше сімей планують дітей в найближчій перспективі.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, якщо війна закінчиться наприкінці 2024 — на початку 2025 року, то за 12 років, у 2037-му, населення України в міжнародно визнаних кордонах складатиме 30,5 млн. Дослідники орієнтуються, що після війни до України повернуться 50-60% біженців, однак відбуватимуться й зустрічні міграційні потоки, адже відкриття кордонів дозволить чоловікам від’їжджати до своїх сімей в інші країни.
“Чи буде такої кількості українців достатньо, зараз важко сказати. Все залежить від того, яку модель розвитку економіки буде обрано після закінчення війни — сировинну, чи економіку переробки — та скільки робочої сили вона буде потребувати, які галузі будуть на першому місці. Якщо західні партнери будуть інвестувати в Україну багато коштів, то, скоріш за все, власної робочої сили нам не вистачить і буде необхідність розглядати питання залучення трудових мігрантів”, — пояснює Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи.
Експерти резюмують, що такі песимістичні прогнози — це попередження державі. Аби уникнути катастрофи, Україні потрібно терміново розробляти демографічну політику, що передбачатиме конкретні кроки, — стимулюватиме біженців повертатися в Україну, а молодь — народжувати двох чи більше дітей. В іншому разі наслідки будуть вкрай невтішними.
До теми
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
До цієї новини немає коментарів